Аналіз права інтелектуальної власності в міжнародному масштабі. Особливості формування та розвитку авторського і суміжного прав. Основні суб"єкти авторського права. Майнові відносини у сфері суміжних прав. Огляд процесу міжнародної охорони суміжних прав.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ ВІЙСЬКОВИЙ ІНСТИТУТ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ ТА ІНФОРМАТИЗАЦІЇ РЕФЕРАТ з дисципліни «Інтелектуальна власність» Тема: «Міжнародна охорона суміжних прав» ВИКОНАВ: А.С.ТОПОРІВСЬКИЙ ПЕРЕВІРИВ: Т.П. САЄНКО КИЇВ - 2014 ЗМІСТ Вступ І. Особливості формування та розвитку авторського і суміжного прав ІІ. Охорона та захист суміжних прав у міжнародному масштабі Висновки Список використаних джерел ВСТУП Актуальність роботи. Науково технологічний прогрес є результатом творчої та інтелектуальної діяльності людини, тому дуже важливо заохочувати і підтримувати таку діяльність на всіх рівнях, в тому числі і юридичному. Враховуючи бурхливі темпи сучасної глобалізації виникла необхідність уніфікації законодавства, яке регулює відносини щодо авторського права. Для досягнення даної мети потрібно виконати наступні завдання: — ознайомитися із особливостями формування та розвитку авторського і суміжного прав; — розглянути поняття суміжного права; — дослідити охорону та захист суміжних прав у міжнародному масштабі. Авторське право, зазначав М. Лектер, є однією з тих сфер права інтелектуальної власності, де необачність може призвести до сумних наслідків. Авторське право - економіко-правовий інститут, що регулює особисті немайнові та майнові права авторів та їх правонаступників щодо створення і використання творів науки, літератури та мистецтва. Авторське право виникло у XVII ст. Першим в історії людства законом про авторське право став Статут королеви Анни, прийнятий у 1709 р. в Англії, який передбачав закріплення за автором твору виключного права на його публікацію протягом 14 років з дати першої публікації. Закон також передбачав продовження терміну охорони твору ще на 14 років після закінчення першого терміну за життя автора. У 1952 р. у Женеві була прийнята Всесвітня конвенція про авторське право, спрямована на створення міжнародно-правового інституту регулювання відносин у цій сфері для широкого кола держав, у тому числі тих, які не приєднались до Бернської конвенції. Цікаве дослідження сутності та природи авторського права здійснив наприкінці XIX ст. відомий російський вчений І.Г. Табашников. Відомий український вчений М.Х. Бунге (1823-1895) у фундаментальній праці Поліцейське право (1877) здійснив аналіз не речової власності у єдності двох її форм: промислової власності і літературної та художньої власності.