Сутність та принципи міжнародних відносин. Зовнішня політика держави. Роль армії в забезпеченні зовнішньої політики держави. Функції та засоби зовнішньої політики. Тенденції у зовнішній політиці держав, які визначають роль, місце армії на сучасному етапі.
Аннотация к работе
Міжнародні відносини та зовнішня політика. Міжнародна політика - складова частина політичної діяльності держави. Уже в первісному суспільстві між племенами укладалися угоди, створювалися економічні та політико-військові союзи, складалися й існували певні відносини. Не є винятком Україна, для якої зовнішньополітична сфера на протязі 1990-х років перетворилася на один із найпріоритетніших напрямків реалізації державотворчих зусиль. Філософи Нового часу - Імануїл Кант, Георг Гегель, Томас Гоббс, Шарль Монтеск’є та багато інших мислителів внесли значний внесок у формування прогресивних ідей міжнародних відносин. XIX і XX ст. у глибоке та всебічне вивчення міжнародних відносин значний вклад внесли філософська та соціологічна науки. На світовій арені виникла значна кількість історично молодих національних держав, які внесли в міжнародне життя свою культуру, свої принципи. Одна з основних специфічних особливостей міжнародних відносин і зовнішньої політики в порівнянні з внутрішньою політикою і внутрішніми відносинами держав - це відсутність єдиного центру міжнародної влади, що була б світовим еквівалентом державної влади. Можна виділити дві групи суб’єктів міжнародних відносин. Універсальною і важливою організацією є Організація Об’єднаних Націй (ООН), що за період існування (з 1945 р.) виявила себе як структура, здатна сприяти стабілізації міжнародних відносин, врегулюванню конфліктів, послабленню конфронтації між державами. До них належать: Концепція панування на морі - сформульована американським істориком, адміралом Альфредом Тайєром Мехеном, який вважав, що, по-перше, морська сила значно зумовлює історичні долі народів і країн, що, по-друге, аналізувати позицію і геополітичний статус держави необхідно на підставі наступних критеріїв: 1) географічного становища держави, її відкритості морям, можливості будувати морські комунікації з іншими країнами.