Сутність та види лізингових відносин, головні тенденції їх розвитку у світі та в Україні, правове регулювання. Розробка механізму використання ПІІ "Інтертехнологія" ТОВ міжнародного лізингу для фінансування зовнішньоекономічної діяльності підприємства.
Аннотация к работе
ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1. Теоретичні засади дослідження міжнародних лізингових відносин 1.1 Сутність та види лізингових операцій 1.2 Головні тенденції розвитку лізингових відносин у світі та в Україні 1.3 Правові аспекти регулювання лізингу в Україні ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1 РОЗДІЛ 2. Методичні аспекти функціонування міжнародного лізингу 2.1 Методи побудови лізингової угоди та інші супровідні документи 2.2 Вибір методу розрахунку платежів в угодах фінансового лізингу 2.3 Методика оцінки економічної ефективності лізингового фінансування ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2 РОЗДІЛ 3. Розробка механізму використання ПІІ „Інтертехнологія” ТОВ міжнародного лізингу для фінансування зовнішньоекономічної діяльності підприємства 3.1 Обґрунтування намірів ПІІ «Інтертехнологія» ТОВ укладення міжнародної лізингової угоди 3.2 Проведення розрахунку лізингових платежів 3.3 Перспективи і загальні рекомендації щодо здійснення міжнародних лізингових операцій підприємством ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ДОДАТКИ ВСТУП В сучасних умовах реформування вітчизняної економіки дослідження процесів розвитку і регулювання міжнародного фінансового лізингу набуває особливої актуальності. В ряді зарубіжних країн (США, Німеччина, Франція, Великобританія, Японія, Польща, Угорщина, Чехія та ін.) лізинг став одним з основних інструментів підприємницької діяльності, вигідний для всіх його учасників. Важливе значення має формування стимулюючої державної політики щодо підтримки лізингових відносин, що може забезпечити перехід лізингу в принципово нову стадію розвитку, коли відбувається зростання кількості операторів лізингового бізнесу, освоюються фінансовий та інші види і форми лізингу, в тому числі міжнародного, враховуються цілі і завдання інвестиційної та інноваційної політики. Для досягнення мети даної роботи були поставлені наступні завдання: · проаналізувати стан міжнародного ринку лізингових послуг з метою визначення тенденцій і перспектив його розвитку; · провести аналітичний огляд поширених на світовому ринку видів і форм лізингу для визначення їх класифікації за різними класифікаційними ознаками; · проаналізувати сучасний ринок лізингу в Україні, його становлення і розвиток з метою визначення рівня його інтеграції у світовий ринок лізингових послуг; · дослідити державне регулювання лізингових операцій в Україні з метою виявлення позитивних і негативних сторін в діючому законодавстві; · визначити методи побудови лізингової угоди, розрахунку лізингових платежів і оцінки ефективності лізингового фінансування для визначення критеріїв доцільної участі лізингоотримувача та лізингодавця у процесі організації лізингового бізнесу; · розробити проект організації міжнародної лізингової операції на ПІІ „Інтертехнологія” ТОВ з метою розробки ефективної схеми фінансування діяльності підприємства; · розробити практичні рекомендації щодо використання міжнародного лізингу для фінансування зовнішньоекономічної діяльності підприємства з метою вдосконалення схеми здійснення лізингових операцій з врахуванням інтересів усіх сторін лізингової угоди. Інформаційною базою дослідження були статистичні дані Держкомстату України, Міністерства економіки України, Міністерства промислової політики України, Держпідприємництва України, звіти і дані обліку лізингових компаній і банків, підприємств, літературні джерела. Практичне значення отриманих результатів полягає у розробленні рекомендацій для мінімізації ризиків при здійсненні операцій міжнародного лізингового фінансування, а також для удосконалення схеми їх здійснення. Адже саме тоді Вільгельм Завойовник орендував у нормандських судовласників кораблі для вторгнення на Британські острови. Розвиткові лізингового бізнесу сприяло прийняте в 1971 р. рішення Ради керуючої Федеральної резервної системи, що дозволило банкам створювати дочірні фірми для здачі в оренду устаткування, а потім і нерухомості. Тобто, мова йде про передачу господарського майна в тимчасове користування на умовах певного терміну, зворотності та платності, або, інакше, - про отримання і виробниче використання майна, що не є власністю користувача. Лізингодавцем може бути будь-який субєкт підприємницької діяльності, котрий здійснює лізингову діяльність, тобто передає в користування майно за договором лізингу. З точки зору лізингоотримувача (орендаря) ці переваги такі: · можливе використання нової, дорогої техніки, високих технологій без значних одноразових витрат; · лізинг припускає 100% кредитування і, як правило, не потребує негайного початку платежів; · лізинг також дозволяє спочатку випробувати машини, а потім закупити їх, а обладнання в сезонних галузях орендувати лише на час його фактичної експлуатації; · лізинг дозволяє підприємству запобігти витратам, повязаним із моральним старінням машин і устаткування, і сприяє використанню найновіших обєктів лізингу, що підвищує конкурентоспроможність лізингоотримувача; · лізингові платежі в повному обсязі відносяться на собівартість продукції (робіт, послуг), виробленої лізингоотримувачем, і відповідн