Сучасні методологічні уявлення про наукове знання. Дослідження зі штучного інтелекту та проблема моделювання знання. Класифікація засобів імітаційного моделювання. Перспективи розвитку й використання методів імітаційного моделювання знання у філософії.
Аннотация к работе
У межах самого імітаційного моделювання знання виходять здебільшого з уявлень про структуру знання, які були характерні для методології науки 50-60-х років. Отже, тема набуває актуальності у звязку, по-перше, з поширенням сучасних методологічних уявлень про знання на нову галузь, по-друге, із зясуванням у самій цій галузі концептуальних засад та обєктів дослідження, що може сприяти її подальшому розвиткові. Статичні й динамічні структури наукового знання досліджували сучасні українські та російські вчені у галузі філософії науки: М.Бургін, А.Ішмуратов, Ф.Канак, В.Карпович, О.Кедровський, А.Конверський, П.Копнін, А.Кравченко, С.Кримський, В.Кузнєцов, Є.Лєдніков, В.Лукянець, О.Мороз, В.Омельянчик, В.Онопрієнко, М.Попович, Г.Рузавін, В.Рижко, Л.Соловей, В.Стьопін, В.Шинкарук; а також зарубіжні вчені: П.Суппес, Ф.Саппе, Дж.Снід, В.Штегмюллер та інші. У галузі імітаційного моделювання знання значні результати одержали українські та російські автори: Г.Атанов, В.Глушков, О.Довгялло, В.Котюков, С.Кутомін, А.Лапко, А.Манохін, В.Михалевич, В.Плотніков, Ю.Рамський, К.Самохвалов, В.Тищенко, С.Туренко, Л.Хоменко; а також зарубіжні науковці: Дж.Андерсон, Дж.Бредшоу, А.Буркс, Г.Копелаар, Д.Лєнат, Дж.Куїнлан, П.Ленглі, Р.Михальські, А.Ньюел, Г.Саймон, П.Тагард. Для досягнення мети дослідження розвязувалися такі завдання: вивчити можливість застосування для аналізу підходів до імітаційного моделювання наукового знання засобів та апарату моделювання знання у сучасній методології науки;Згідно із структурно-номінативним підходом в організації системи знання виокремлено підсистеми і рівні, що утворюють, так би мовити, "горизонтальний" та "вертикальний" зрізи у будові знання. До проблемної частини проблемно-евристичної підсистеми входять описи проблемних ситуацій, можливі завдання, дійсні та актуальні завдання; до евристичної частини - гіпотези, евристики, стратегії розвязання проблем та інші елементи. Таким чином встановлено, що у предметній галузі імітаційного моделювання окрім висловлювань, що належать до логіко-лінгвістичного типу, досліджують також структури процедурного, проблемного, модельного та інших типів системності знання. Показано, що ними є різноманітні види міркувань, які беруться у широкому розумінні, як перетворення будь-яких структур знання - понять, моделей, законів, правил тощо, а не лише висловлювань, як у підході формальної логіки. За допомоги цих програм моделюють процеси виведення різноманітних елементів системи знання - моделей (DALTON), гіпотез (EC), понять (АМ), законів (BACON, GLAUBER), алгоритмів (“Program formation”), правил класифікації (GLAUBER), теорем (OTTER) тощо.