Ознайомлення з історією розвитку Української Греко-Католицької Церкви на території сучасного Підволочиського району. Роль церкви у культурно-освітньому розвитку населення краю. Видатні постаті парафії, їх душпастерська діяльність на Підволочиській землі.
Аннотация к работе
Дипломна робота Місце та роль Української Греко-Католицької Церкви в процесі національно-духовного становлення Підволочиського краю Зміст Перелік використаних скорочень Вступ Розділ 1. Історія УГКЦ на території сучасного Підволочиського району 1.1 Розвиток УГКЦ на теренах колишнього Скалатського та частини Збаразького (Новосільщина) повітів у XIX-XX ст. 1.2 Греко-католицькі сільські парафії Новосільського та Скалатського деканатів у XIX-XX ст. 1.3 Підволочиськ - тернистий шлях розвитку та становлення церковної громади Розділ 2. Роль УГКЦ у культурно-освітньому розвитку населення Підволочиського краю 2.1 Священики при праці 2.2 Релігійне життя сільських парафій та засоби релігійного виховання 2.3. Видатні постаті УГКЦ та їх душпастерська діяльність на Підволочиській землі 3.1 Отець Володимир Герасимович 3.2 Священики, варті наслідування 3.3 Життя ігумені Йосифи (Сестра Йосифа-Олена Вітер, Чин св. Теодора Студита) Висновки Бібліографія католицький церква підволочиський душпастерський Перелік використаних скорочень ДАТО- Державний Архів Тернопільської Області; КДБ - Комітет державної безпеки; УГА - Українська Галицька армія; УГКЦ - Українська Греко-Католицька Церква; НРУ - Народний Рух України; УПА - Українська Повстанська Армія; УСС - Українські січові стрільці; РК КПУ - Районний Комітет Комуністичної партії України; ЧСВВ - Чин святого Василія Великого; ЧНІ - Чин Найсвятішого Ізбавителя; СНДМ -Служебниці Непорочної Діви Марії; б.п. -блаженної памґяті; ВКЛ - Велике Князівство Литовське. Вступ Українська Греко-Католицька Церква, що черпала своє духовно-релігійне натхнення з джерел Київського Християнства, організаційно оформившись в результаті підписання Берестейської унії 1596 р., набуває характеру сутнісного національного завдання, сповнення якого тотожне самому збереженню українців як нації. Тема дипломної роботи - Місце та роль УКГЦ в процесі національно-духовного становлення Підволочиського краю Мета - розкрити роль духовної еліти УГКЦ у процесі становлення морально-етнічних цінностей українського народу, її місце та роль у національно-духовному відродженні України; вплив УГКЦ, як інституції громадянського суспільства на зміну духовно-психологічного клімату українського громадянства. У першому розділі праці буде висвітлюватись загальне становище УГКЦ, її злети і падіння, , становлення і розвиток парафій на Підволочищині з кінця ХVІІІ ст. до псевдо собору 1946 р., життя у підпіллі та відновлення парафій після виходу з підпілля , про священиків і мирян. У цьому ж розділі буде показано життя самих священників та вплив на релігійне життя сільських парафій. Історія УГКЦ на території сучасного Підволочиського району Період швидкого розвитку внаслідок добре продуманих і вдало проведених реформ останніх років ХVI і початку ХХ ст. є однією із найяскравіших сторінок у всій історії Греко-Католицької Церкви. У книзі Великі Бірки - з глибин віків до наших днів, навіть приводиться зображення такого прикордонного знаку, що стояв на границі ВКЛ та польського королівства - великий камінь, розділений хрестом на 4 частини, в верхній лівій - православний хрест, правій - голова вола, у нижній лівій- селянська хата. На момент входження Галичини до складу Австро-Угорської монархії греко-католицька церква перебувала в глибокому занепаді. Тісно була повязана з церковною освітня реформа, яка серед іншого передбачала: 1) ліквідацію ордену єзуїтів (1773) і його багатолітнього домінування у навчальних закладах та відкриття у Львові на місці єзуїтської колегії університету (1784) (при ньому з 1787 по 1809 р. діяв Руський інститут - Studium rutenum, де на філософському і богословському факультетах навчалися русини-українці) 2) відкриття греко-католицьких семінарій для навчання українського духовенства, зокрема у Відні, Львові, Ужгороді; 3) запровадження системи початкових і середніх шкіл (1777), причому на рівні початкової школи навчання для дітей мало проводитися рідною мовою. Формальна передача Тернопільського краю настала 15 червня 1810 р. Тоді тут було створено органи судової та адміністративної влади, де головно засідали поляки. Назад його відсудили австріяки на танцюючому конгресі 1815 року, так гострослови за пишноту та надлишок називали Віденський конгрес де політична еліта Австрії, Росії та Англії вирішувала долю Європи на десятиріччя. Російський історик Олексій Міллер у праці РОССИЯ И РУСИФИКАЦИЯ УКРАИНЫ В XIX ВЕКЕ переконаний, що коли б Росія отримала Галіцію після Віденського конгресу (1815 р), а такі плани виношувалися, або окупувала її в 1878 році (Росія була на грані війни з Австро-Угорщиною за Балкани), то українська гра була б завершена не лише в Галичині, але й на Надніпрянщині. Нас усіх би попросту русифікували, а УГКЦ знищили. Йосифа Мікульського, скалатського пароха і декана, вимагаючи, щоб він повідомив про це підлегле йому духовенство, і щоб священики виголосили про це в церквах і відспівали хвалебні пісні. Скалатщина тісно була повязана територіально і адміністративно з Тернополем. Марія Тереза сповідувала так зв