Мікобіота Дніпровсько-Орельського природного заповідника - Автореферат

Робота виконана в Інституті ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України.Наведений аналіз даних ітератури за період з кінця 19 століття до 1997 р. Він свідчить, що, хоча Степова зона в цілому досить добре вивчена в мікологічному відношенні, відомості про видовий склад грибів ДО до початку цих досліджень практично були відсутні. Найкраще вивчені гриби таких резерватів, як філії Українського степового природного заповідника (Хомутовський степ (380 видів) та Камяні Могили (249)), філіал Луганського природного заповідника Стрільцівський степ (228), а також біосферні заповідники Асканія-Нова (285) та Чорноморський (172).Матеріалом для роботи стали більше 12000 мікологічних зразків, зібраних протягом 1996-1997 рр. в основних рослинних угрупованнях ДО в ході маршрутних та стаціонарних досліджень. Методика збору та опрацювання матеріалів відповідала загальноприйнятим підходам до вивчення грибів (Методы экспериментальной микологии, 1982).На основі даних літератури та томів “Літопису природи Дніпровсько-Орельського заповідника” подана характеристика природи резервату за наступними підрозділами. 3.1. Рельєф. 3.2. Ґрунти. 3.3. Клімат. 3.4. Гідрологія. Поверхневі та підземні води. 3.5. Рослинність. 3.5.1. Лісова. 3.5.2. Степова псамофітна. 3.5.3. Лучна. 3.5.4. Болотяна.4.1. Відділ Basidiomycota. 363 види грибів, виявлених в ДО, що належать до цього відділу, входять до складу 128 родів, 56 родин та 25 порядків класів Basidiomycetes, Teliomycetes та Ustomycetes. Найбільшою видовою різноманітністю відзначаються роди Agaricus (13 видів), Marasmius (11), Mycena та Russula (по 10), Cortinarius та Lycoperdon (по 9), Inocybe (8), Hebeloma та Tyromyces (по 7), Clitocybe та Collybia (по 6).За типами рослинності гриби заповідника розподіляються таким чином: 596 видів грибів (79% від їх загальної кількості в резерваті) зустрічаються в угрупованнях лісової, 126 (17%) - лучної, 101 (13%) - псамофітної степової, 57 (7,5%) - болотяної і 67 (9%) - до рудеральної рослинності. Гриби лісових угруповань. Домінують представники порядків Agaricales (40 видів), Sphaeropsidales (38), Stereales (20), Poriales (15), Leotiales (13), Cortinariales i Hyphomycetales (по 11). В ній виявлено 218 видів грибів, особливо розповсюджені представники порядків Agaricales (38 видів), Sphaeropsidales (35), Erysiphales та Uredinales (по 20), Lycoperdales (11) та Stereales (10).Мінімальний рівень видового різноманіття спостерігався в травні (172 види), а далі кількість видів грибів починає зростати, досягаючи максимальних значень у вересні (414), коли спостерігалися оптимальні умови для розвитку грибів. Відмічені певні зміни систематичної структури мікобіоти заповідника на протязі сезону: якщо в травні переважають представники порядків Sphaeropsidales (37% від числа видів грибів, виявлених протягом цього місяця), Dothideales (9%), Uredinales (9%) та Diaporthales (9%); в липні - Sphaeropsidales (23%), Agaricales (9%), Uredinales (9%), Hyphomycetales (6%) та Poriales (5%); то в вересні - Sphaeropsidales (20%), Agaricales (16%), Uredinales (10%), Erysiphales (6,5%) та Poriales (6%).7.1. Роль грибів у біогеоценозі. Згідно даних літератури гриби відіграють важливу роль в морфологічній (утворюючи мікосинузії в складі фітоценозів) та функціональній (формуючи консорції) структурі біогеоценозу (Дудка та ін., 1976; Каламеес, 1965; Мазинг, 1966; Симонян, 1975, 1981; Симонян, Барсегян, 1971, 1974; Ubrizsy, 1956; Willmans, 1966). Екологічні групи грибів заповідника. Виявлено 260 видів грибів з даної групи, серед них у ДО переважають представники порядків Sphaeropsidales, Poriales, Stereales та Agaricales.Порівняння видового складу грибів ДО та інших заповідників Степу України з використанням коефіцієнту Жаккара показало, що цей резерват сильно відрізняється за складом грибів від інших степових заповідників, і має певні риси схожості з мікобіотою Канівського природного заповідника.