Розгляд тексту пам’ятки з метою виявлення в ній міфологічних мотивів, образів, сюжетів. Визначення основних параметрів міфологічного аналізу. Обґрунтування художності, літературності тексту літопису. Визначення образотворчої функції міфів у літописі.
Аннотация к работе
Київ - 2009. Робота виконана на кафедрі українського літературознавства та компаративістики Житомирського державного університету імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України.У підрозділі 1.1. "Проблема вивчення літописного тексту" обґрунтовується художність і літературність найдавнішого українського літопису - "Повісті времяних літ". Проблема вивчення цієї памятки повязана із питанням достовірності викладених у літописі фактів, встановленням співвідношення між історизмом і художністю. Серед українських учених піонером у дослідженні цього питання став М. Обидва дослідники дотримувалися думки про домінування фольклору у недатованій частині "Повісті времяних літ", що було зумовлено браком джерел із вітчизняної історії. Вчені акцентували увагу на неоднорідності оповідань недатованої частини літопису і висунули припущення про існування первісної "київської повісті", яка відкривалася історією заснування Києва трьома братами Києм, Щеком та Хоривом. Франко розглядає "Повість времяних літ" у двох аспектах - історичному й художньому, надаючи перевагу другому. На думку дослідника, у початкових літописних статтях частка історичної достовірності незначна, а починаючи з князя Олега, літописці переходять на історичний ґрунт. "Наукові параметри міфологічного аналізу" здійснено огляд праць із міфокритики в зарубіжному та вітчизняному літературознавсті, простежено еволюцію цього питання та встановлено основні параметри міфологічного аналізу художнього тексту.