Питання збереження та розвитку української національної культури. Роль міфології в житті сучасного українця на тлі політичних та соціальних течій. Міф традиційний і сучасний, його вплив на формування суспільної свідомості. Сучасна соціальна міфологія.
Аннотация к работе
Зміст Вступ Міфологія в житті сучасного українця 1. Роль міфу у формуванні суспільної свідомості 3. Сучасна соціальна міфологія Висновки Використані джерела Вступ Тема контрольної роботи Міфологія в житті сучасного українця з дисципліни Історія української культури. Питання збереження та розвитку української національної культури особливо важливі в умовах реалізації завдань будівництва культури незалежної України. Український народ набуває в історії певного досвіду і втілює його в неповторну систему культурних надбань. Культура виступає водночас і як мірило цивілізованості етносу, і як форма та зміст внутрішнього звязку поколінь. Українці творили, спираючись на успадковані від предків і перейняті від інших народів духовні цінності. Історія культури посідає одне з чільних місць у системі розвитку суспільства і формування національної свідомості, оскільки економічний та соціальний поступ неможливий без духовного прогресу, який спирається на культурну самобутність народу. Звичайно маються на увазі оповіді про богів, духів, що обожнюють або повязаних з богами своїм походженням героях, про первопредків, діючих на початку часу і які брали участь прямо або побічно в створенні самого миру, його елементів як природних, так і культурних. Міфологія є найстародавнішою, архаїчною, ідеологічною освітою, що має синкретичний характер. Міф традиційний і сучасний Аналіз основних підходів у вивченні міфу наочно показує, що не всі дослідники розглядають міф як явище, спочатку властиве людині, властиве суспільству на всіх етапах його розвитку, і тому вже не є чимось патріархальним, рудиментарним, відживаючим. Адже все, що сучасна людина називає істиною, як правило, підтверджується не його особистим досвідом, а колективним досвідом культури, яка звичайно приймається на віру. І тому міф - не тільки оповіді про богів і героїв минулого, пережиток архаїки, сприйманий як міф, вигадка, фантазія, література, але вся плотсько сприймана і в образно-символічній формі відбивана реальність. Традиційний міф і міф сучасний мають ряд загальних рис, що дозволяють їх обєднати під загальним поняттям міф, але разом з тим істотно відрізняються один одного. Міф може ховатися в символі (червона зірка, хрест, тризуб), історичній казці (напр.: розповіді про вождів-засновників або історичних героїв), метафорі (великий керманич, залізна леді, рука Москви), художньому фільмі (напр.: Кубанські козаки), картині (напр.: Мала земля Налбандяна), пісні (Широка країна моя рідна) [4]; виявитися в притчі (напр.: бридке каченя) або анекдоті (напр.: про Н. Хрущова), в яких відображаються певні погляди, відносини, духовні цінності. Як бачимо, постановка проблеми сучасного міфу і його функціонування в суспільстві вимагає його розширювального тлумачення, яке якнайповніші вивчили і розробили такі видатні мислителі і дослідники міфу, як А.Ф. Лосев [4], Юнг [5], Элиаде [6], Дж. Кемпбелл [7], Р. Барт [8], Ю.М. Лотман [9], К.