Ознайомлення з поглядами прибічників економічної концепції приєднання Криму до України. Дослідження процесу інтеграції Кримської області до складу Української радянської соціалістичної республіки. Аналіз історії подолання глибокої кризи півострова.
Аннотация к работе
Міф про «царський подарунок» Микити Хрущова Під час анексії Криму українські телеканали всебічно висвітлювали події на півострові. Указ Президії Верховної Ради СРСР від 19 лютого і закон від 26 квітня 1954 р. про передачу Кримської області до складу УРСР викликані низькою причин, передусім економічних та ідеологічних. Та за всіх умов теза про «царський подарунок» М. Хрущова Україні переводить розмову до геть іншої площини. Під тиском цього енергійного реформатора партійні зїзди або пленуми ЦК КПРС висловлювалися навіть за ті новації, котрі істотно ущемлювали інтереси пануючої номенклатури. М. Хрущов не спромігся, подібно своєму попереднику Й. Сталіну, безкарно ігнорувати волю та інтереси номенклатури, тому що не бажав, та й не міг використовувати масові репресії як метод державного управління. «Ревнощі» до України, намагання представити М. Хрущова як своєрідного «агента впливу» УРСР у Москві проявлялися вже тоді. Після 1991 р. передача Криму Україні почала означати відпадіння цієї території від Росії. Указ від 19 лютого 1954 р. не містив у собі жодних повязань з ювілеєм Переяславської ради, та й опублікований він був лише через тиждень після підписання, як справедливо зазначали автори монографії. У першому кварталі 2004 р., коли відзначалися 350-ліття Переяславської ради і 50-ліття входження Криму до складу України, ця концепція стала популярною в російській пресі. Один із прибічників економічної концепції приєднання Криму до України нещодавно цілком переконано написав: «Навіть перебуваючи у складі РРФСР, Кримська область залишалася в економічному просторі України».