Теоретичні засади та поняття людського капіталу, критерії його оцінювання та формування. Поява і розвиток альтернативних концепцій людського капіталу, пов"язаних з роботами американського економіста Фішера. Стан розвитку людського капіталу в Україні.
Аннотация к работе
Основою даної роботи обрав тему «Людський капітал та його роль в сучасній економіці», цим вирішив розкрити питання - чим насправді є «людський капітал» і яку роль грає у економіці країн та загалом. При оцінці виконання конкретних функцій працівника та визначення людського капіталу на рівні посади доцільно використовувати поняття «людський капітал на рівні посади», тобто сформований в результаті інвестицій та накопичений людиною запас здоровя, знань, навичок, здібностей, мотивацій, які необхідні для виконання функцій, безпосередньо повязаних з даною посадою. Вважається, що найбільш повним визначенням «людський капітал» є визначення, надане у роботі [21]: «Людський капітал - це сформований в результаті інвестицій та накопичений людиною певний запас здоровя, знань, навичок, здібностей, мотивацій, які відповідно використовуються в процесі праці та сприяють зростанню його продуктивності та заробітку». Це визначення поєднує в собі обидва підходи до розуміння поняття «людський капітал», визначаючі при цьому, що саме інвестиції є проявом людського потенціалу та людського капіталу. У теоретичному аспекті поняття "людський капітал" розрізняють за трьома рівнями: - на особистісному рівні людським капіталом називаються знання та навички, які людина здобула завдяки освіті, професійній підготовці, практичному досвіду (використовуючи при цьому свої природні здібності) та згідно з якими вона може надавати цінні виробничі послуги іншим людям.Дослідивши тему «людський капітал в сучасній економіці», ми можемо сказати, що це сукупність знань, умінь, навичок, що використовуються для задоволення різноманітних потреб людини і суспільства в цілому. Людський капітал формується, насамперед, за рахунок інвестицій у підвищення рівня і якості життя населення. Кожного року, все більша частина дослідників вважає людський капітал найціннішим ресурсом постіндустріального суспільства, набагато більш важливим, ніж природне або накопичене багатство. На даний момент особливостями людського капіталу є: те, що він є головною цінністю сучасного суспільства, а також основним чинником економічного зростання, формування вимагає значних витрат, як від людини, так і суспільства, він не тільки накопичує знання, але і зношується, як фізично, так і морально, якщо говорити про інвестиції в людський капітал, то можна сказати, що вони дають своєму власникові в майбутньому високий дохід. Але використання перших трьох індексів не дає точної оцінки людського капіталу, тому що обмежується лише його освітньою компонентною, а індекс МОП охоплює лише показники ринку праці, залишаючи поза увагою інші складові.Індекси часткової оцінки людського капіталу Індекси часткової оцінки людського капіталу Вид Що туди входить Індекс економіки знань Індекс економічного та інституційного режиму Індекс якості регулювання Індекс освіти Середня тривалість років навчання Кількість зарахованих у заклади середньої освітиДинаміка показників людського капіталу України Динаміка скорочення населення, % 100 99,35 99,57 99,57 99,34 99,78 99,56 Працездатне населення, тис.
Вывод
Дослідивши тему «людський капітал в сучасній економіці», ми можемо сказати, що це сукупність знань, умінь, навичок, що використовуються для задоволення різноманітних потреб людини і суспільства в цілому. За допомогою нього людина має можливість приносити дохід. Людський капітал формується, насамперед, за рахунок інвестицій у підвищення рівня і якості життя населення. У тому числі - у вихованні, освіті, здоровї, науці, підприємницькій здатності, в інформаційному забезпеченні праці, у формуванні ефективної еліти, в безпеці громадян і бізнесу та економічної свободи, а також в культурі і мистецтві. Перспективи світової економіки у XXI ст. визначаються характером переходу країн до нового етапу розвитку продуктивних сил: від індустріальної стадії до постіндустріальної. У більш вузькому сенсі можна говорити про нову інформаційну економіку, де одну з основних ролей відіграє інтелектуальний капітал, а основним ресурсом є інформація. Кожного року, все більша частина дослідників вважає людський капітал найціннішим ресурсом постіндустріального суспільства, набагато більш важливим, ніж природне або накопичене багатство. Вже зараз у всіх країнах людський капітал зумовлює темпи економічного розвитку і науково-технічного прогресу. На даний момент особливостями людського капіталу є: те, що він є головною цінністю сучасного суспільства, а також основним чинником економічного зростання, формування вимагає значних витрат, як від людини, так і суспільства, він не тільки накопичує знання, але і зношується, як фізично, так і морально, якщо говорити про інвестиції в людський капітал, то можна сказати, що вони дають своєму власникові в майбутньому високий дохід. Сьогодні найважливішим є потреба у розвитку вже існуючих теорій оцінювання вартості людського капіталу. Зокрема, для оцінювання його використовуються такі показники, які відображають в якійсь мірі загальну картину: показники «Фахівці вищої кваліфікації», «Зростання населення», «Індекс рівня життя», «Кількість випускників», «Фінансування освіти», «Тривалість життя», «Співвідношення учні/учителі». Але використання перших трьох індексів не дає точної оцінки людського капіталу, тому що обмежується лише його освітньою компонентною, а індекс МОП охоплює лише показники ринку праці, залишаючи поза увагою інші складові. І задля того, щоб дати точну оцінку вчені Всесвітнього економічного форуму розробили інтегральний Індекс людського капіталу.
Взагалі, проаналізувавши вартість людського капіталу, ми маємо таку інформацію, що вона аналізується та оцінюється різними шляхами за допомогою різних інструментів на відповідних рівнях, таких як: макрорівень, мезорівень, виробничий рівень, індивідуальний рівень працівника. Потім, щоб мати повну картину про оцінювання людського капіталу, і закріпити теоретичні знання та показники, нам довелось проаналізувати стан розвитку людського капіталу в Україні, натомість ми отримали, те, що стан в нашій країні є досить плачевним. Населення скорочується, народжуваність знаходиться значно нижче рівня, необхідного для простого відтворення населення. Значна трудова міграція також вносить свій внесок до скорочення населення, причому ті, що виїжджають, є носіями кращого людського капіталу, ніж ті, що натомість прибувають в Україну. До того ж населення старіє, частка працездатного населення зменшується. Значне зниження якості освіти призводить до нестачі кваліфікованих кадрів у всіх галузях економіки. Україна найшвидше з усіх пострадянських країн (виключаючи Середню Азію) втратила надбання радянської системи освіти, навіть незважаючи на значні темпи економічного зростання протягом багатьох років. Про охорону здоровя годі й говорити. Зменшення пропозиції робочої сили призводить до її здороження. Відповідно, Україна починає втрачати конкурентоспроможність за показником низької вартості робочої сили. Побачивши всі негативні та позитивні сторони, можна сказати, що для попередження загроз людському капіталу необхідно здійснити ряд термінових заходів за такими пріоритетними напрямами: - з метою збереження і подальшого розвитку трудових знань та навичок у високотехнологічній сфері. - з метою виправлення невідповідності професійно-кваліфікаційної структури пропозиції робочої сили попиту на неї, необхідне впровадження комплексу заходів одночасно у двох споріднених сферах: з одного боку - подолання кризи в каналах узгодження трудових навичок та знань, потрібних на робочому місці, з пропозицією системи освіти та професійної підготовки; з іншого боку, - відновлення масштабної професійно-кваліфікаційної орієнтації населення за допомогою більш досконалих методів інформування та пропаганди; - забезпечення прав на національно-культурну ідентичність трудових іммігрантів має здійснюватися без порушення відповідних прав титульної нації; - помякшення поляризації трудової нерівності шляхом удосконалення системи стимулів до певного виду трудової діяльності. На мою думку, для покращення людського капіталу потрібно: Дослідження у сфері нових методик освіти.
Щорічне замовлення бізнесу для системи освіти.
Програми виховання культури споживання.
Корпоративні програми страхової медицини, недержавних систем пенсійного забезпечення.
Корпоративні програми щодо пропаганди здорового способу життя (тренінги тощо).
Дослідницькі проекти у сфері пошуку нових парадигм бізнесу і т.д.
Отже, опрацювавши матеріал, теоретичні засади, статті, маємо такий висновок, що людський капітал є значущим, як в минулі часи, так і в наш час, і доказ цьому є розмаїття джерел, в яких доступно описано весь спектр інформації про нього. Тому, незважаючи на значні недоліки в деяких моментах повязаних з ним, можна сказати, що, щоб не сталось, людський капітал буде існувати завжди.
Список литературы
Shultz T. Human Capitalin the INTERNATIONALENCYCLOPEDIAOF the Social Sciences. N.Y., 1968, vol. 6.
Shultz T. Investmentin Human Capital. N.Y., London, 1971, p. 26-28;
Becker, Gary S. Human Capital. N.Y.: Columbia University Press, 1964.
Корчагин Ю. А. Человеческий капитал: фактор развития или деградации ? - Воронеж : ЦИРЭ, 2005. - 252 с.
Нестеров Л., Аширова Г. Национальное богатство и человеческий капитал. Вопросы экономики, 2003, № 2.
Клочков В. В. Человеческий капитал и его развитие. В книге: Экономическая теория. Трансформирующая экономика. / Под ред. Николаевой И. П. - М.: Юнити, 2004. - С.: 417.
Щетинин В. Человеческий капитал и неоднозначность его трактовки. // Мировая экономика и международные отношения, 2001, № 12. С.6 42-49.
Корчагин Ю. А. Человеческий капитал - что это такое и почему капитал? - Воронеж: ЦИРЭ.
Корчагин Ю. А. Эффективность и качествонациональныхчеловеческихкапиталовстран мира. - Воронеж: ЦИРЭ. Вестник 38, 2011.
Хмелева Г.А. Человеческий капиталкакусловиеформированияинновационной экономики региона: монография. - Самара: САГМУ, 2012. - 168 с.
Denison E. Accounting FORSLOWERECONOMICGROWTH: The UNITEDSTATESIN the 1970’s.
Кендрик Дж. Экономическийрост и формированиекапитала / Дж. Кендрик // Вопросы экономики. - 1976. - № 11. - С. 54-56.
Критский М. М. Человеческий капитал/ М. М Критский. - Л.: ЛГУ, 2001. - 117 с.
Ильинский И. В. Инвестиции в будущее: образование в инновационномвоспроизводстве / И. В. Ильинский. - СПБ: СПБУЭФ, 2006. - 392 c. 8.
Смирнов В. Т. Классификация и видычеловеческогокапитала в инновационнойэкономике В. Т. Смирнов, И. В. Скоблякова.
Тугускина Г. П. Моделированиеструктурычеловеческогокапитала / Г. П. Тугускина // Кадровик. - 2009. - № 9. - С. 12-20.
Антонюк В. П. Формування та використання людського капіталу в Україні: соціально- економічна оцінка та забезпечення розвитку / В. П. Антонюк. - Донецьк : Ін-т економіки промисловості НАН України, 2007. - 348 с. 11.
Левчук О. В. Особливості управління інвестиціями у людський капітал на різних рівнях економіки / О. В. Левчук // Економіка : проблеми теорії і практики : зб. наук. праць. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. - Вип. 217. - Т.1. - С. 120-125. 12.
Голікова Н. В. Людський капітал - ключовий фактор економічного зростання / Н. В. Голікова // Інноваційний фактор сталого економічного зростання : зб. наук. праць. - К. : Ін-т економіки НАН України, 2002. - 128 с.
Перепелиця Н. В. Інвестиції в людський капітал як запорука стійкого розвитку / Н. В. Перепелиця // Економіка: проблеми теорії та практики : зб. наук. праць. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. - Вип. 190. - Т.1. - С. 221-226.
Добрынин А. Н. Человеческий капитал в транзитивной экономике: формирование, оценка, эффективность использования / А. Н. Добрынин, С. А. Дятлов. - СПБ: Наука, 2002. - 309 с.
Скрипніченко, О.П. Людський капітал як фактор виробництва / О.П. Скрипніченко, Ю.О. Наталіч // Актуальні питання розвитку економіки в умовах сучасної нестабільності: збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції (22-23 лютого 2013 p., м. Київ). - Київ: ДНУЗТ, ГО "КЕНЦ" 2013. - С. 96-99.
"ENDOGENOUSTECHNOLOGICALCHANGE," //JOURNALOFPOLITICALECONOMY, (Oct. 2000), pp. S78-79.
Короленко Р. В. Теоретичні підходи до визначення поняття "людський капітал" / Р. В. Короленко // Інноваційна економіка. - 2013. - № 2. - С. 189-192.
Іллінський І.В. Інвестиції в майбутнє: освіта в інноваційному відтворенні. СПБ.: Вид. СПБУЕФ. 2002. С. 30, 163.
Рівні людського капіталу [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://pidruchniki.com/12810419/ekonomika/lyudskiy_kapital.
Шульгіна Є. В. Розвиток людського потенціалу. MOSCOWBUSINESSSCHOOL, Москва, Росія .
Прошак, Г. В. Основні компоненти людського капіталу: теоретичний аспект / Г. В. Прошак // Науковий вісник Національного лісо- технічного університету : збірник науково-технічних праць. - 2008. - Вип. 18.4. - С. 305-309.
Близнюк, В. В. Оцінка регіональних ринків праці на основі інтегральних індексів розвинутості / В. В. Близнюк // Україна: аспекти праці. - 2000. - № 8. - С. 15-21.
Кондиріна А. Г. Оцінка вартості людського капіталу України. А. Г. Кондиріна / Науковий вісник ЧДІЕУ. - 2011. - № 1(9). - с. 12 - 14.
Порохня В. М. Інтелектуальний капітал економічного зростання: навчальний посібник // В. М. Порохня. - Запоріжжя: КПУ, 2012. - 568 с.
The Human CAPITALREPORT 2015.
Dae-BONGKWON. Human capitalanditsmeasurement.
Людський капітал України 2025. Підсумки форсайту [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://wikicitynomica.org/future/lyudskiy-kapital-ukraini-2025-pidsumki-forsaytu.html.
Образование и человеческий капитал [Електронний ресурс] - Режим доступу : http://www.worldbank.org.ru/ wbimo/dep/mirross/chapter7.html.
Борисов Г. В. Инвестирование в человеческий капитал в условияхтрансформирующейся экономики России / Борисов Г. В. // Вестник С. -Петербург ун-та. -СПБ. 1998. - Сер. 5, экономика. - С. 32-43.
Артеменко В. Б. Інтегральні індикатори якості життя населення в управлінні регіональним розвитком / Артеменко В. Б. // Соціальна економіка. - 2001. - № 3. - С. 45-50.
Трудовий потенціал - важливий чинник соціально-економічного розвитку України. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua.