Позиція валеології – людина як система. Три рівні побудови цієї системи. Біологічне поле людини. Індійська та китайська системи. Механізми валеогенезу - автоматичні механізми самоорганізації людини задля формування, збереження та закріплення здоров’я.
Аннотация к работе
Виникнення валеології повязане з критичним періодом розвитку людського суспільства, з тими складними умовами для життєдіяльності людини, що склались в період прискореного суспільного розвитку і повязаними з ним глобальними економічними, соціальними і технологічними змінами, які поставили теперішню людину в інші реалії життя у порівнянні з попередніми поколіннями.Система - сукупність елементів і звязків між ними, що функціонують як єдине ціле та мають єдину ціль-функціонування. Людина-це система з пірамідальним принципом будови, яка має три рівні: 1) Нижній, соматичний (Soma - тіло). Організація ця ієрархічна і визначається тим, що задає режим діяльності всієї системи, є вершина (духовний рівень). Згідно зі структурою життєвої мети людини виявляють окремі аспекти валеології як науки: 1) індивідуальне фізичне здоровя (його діагностика, прогнозування, формування, збереження, закріплення).2) репродуктивне здоровя.3) психічне здоровя та управління ним.4) роль вищих аспектів свідомості в збережені здоровя. Інформація організовує систему в просторі й часі, визначає форму, в якій перебувають речовини та енергія.Разом із біологічним тілом у людини є біополе, яке можливо зареєструвати (електрокардіограма). Біополе утворюється завдяки обєднанню всіх хвиль, які випромінює організм.Вона вбачає в людині голограму Космосу (людина як мікрокосм щодо макрокосму, тобто навколишнього світу). Кожне тіло має свій енергетичний центр - чакрам (чакру), пятеро нижчих чакр. У трактаті про життя Махаріші "Аюрведа" (наука про довголіття) людина та її хвороби розглядаються згідно з теорією 5-ти першоелементів: ефір, повітря, вогонь, вода, земля; теорія трьох дош, або трьох принципів,що складають тіло-вата, пітта, капха; та тріадою життя: тіла, розуму, духовного стану.У ній відображено не лише структурно-функціональні аспекти організму, але й багатосторонні звязки між елементами, що перетворюють людину на єдине ціле. Пять першоелементів-дерево, метал, вогонь, вода, земля-перебувають у русі мають різні властивості, залежать один від одного й створюють баланс. Енергія Чі циркулює по інь та ян каналам і колатералям,що мають на шкірі місця звязку із зовнішнім середовищем - біоактивні точки (БАТ).Зовнішнім аспектом є навколишнє середовище, в якому людина виконує біологічні та соціальні функції. Здоровя-це гармонія, внутрішньосистемний порядок, що забезпечує такий рівень енергетичного потенціалу, який дозволяє людині добре себе почувати та оптимально виконувати біологічні й соціальні функції.Ми лише тоді розуміємо, що таке здоровя, коли встановимо, що здоровя фізичного рівня є лише складовою частиною здоровя усіх інших рівнів. Умовно розрізняють 5 таких рівнів(тіл): фізичне (соматичне); енергетичне (ефірне),що включає внутрішні регулюючі системи, а також енергетичну систему (12 меридіанів), чакрів (енергетичні центри організму); емоційно-чутливе тіло; ментальне тіло; духовне тіло-частина космічного тіла.Апанасенко пропонує розрізняти кілька груп факторів здоровя, що визначають відповідно його формування, функціонування й відновлення, а також характеризують здоровя як процес і як стан. Так, до факторів (показникам) відтворення здоровя ставляться: стан генофонду, стан репродуктивної функції батьків, її реализація, здоровя батьків, наявність правових актів, охороняючих генофонд і вагітних. До факторів формування здоровя автор зараховує спосіб життя, до якого відноситься рівень виробництва й виробничості праці; ступінь задоволення матеріальних і культурних потреб; загальноосвітній і культурний рівні; особливості харчування, рухової активності, міжособистісних відносин; шкідливі звички й т.д., а також стан навколишнього середовища.В сучасній науці людина виступає як біоенерго-інформаційна відкрита система пірамідального типу, що має певні просторово-часові аспекти функціонування. Цілісний (холістичний) підхід до здоровя людини складався у світовій філософії та медицині здавна. Його пізнання розширює та поглиблює наукову концепцію про Всесвіт і людину, сприяє її розвитку, доповнює уявлення про людину.
План
ЗМІСТ
Вступ 3
Розділ 1. Людина як система з позицій валеологічної науки 4
1.1. Людина як система, феномен людини, принципи її організації 4
1.2. Біологічне поле людини 6
Роздід 2. 7
2.1. Стародавня індійська система 7
2.2. Стародавня китайська система 8
Розділ 3. 9
3.1. Механізми валеології 9
Розділ 4. Основні складові організму 10
Розділ 5. Сутність прогнозування здоровя 11
Висновок 13
Використана література. 14
Вывод
Предметом вивчення валеології є здоровя, а обєктом -людина здорова та людина в " третьому" стані. В сучасній науці людина виступає як біоенерго-інформаційна відкрита система пірамідального типу, що має певні просторово-часові аспекти функціонування.
Цілісний (холістичний) підхід до здоровя людини складався у світовій філософії та медицині здавна. Його пізнання розширює та поглиблює наукову концепцію про Всесвіт і людину, сприяє її розвитку, доповнює уявлення про людину.
Завдання валеології-зупинити розвиток патологічного процесу на його ранніх стадіях. Велике значення має енергетичний потенціал організму, що протидіє руйнуванню системи.
Кожна хвороба-порушення законів життєдіяльності організму, законів природи. Людина, яка живе за законами Природи і Космосу, не підвладна хворобі ні на фізичному рівні, ні на психічному.
Отже, як ми вже відзначали, здоровя людини залежить від багатьох факторів: спадкоємної, соціально-економічної, екологічних. Але особливе місце серед них займає образ життя людини.
Список литературы
1. В.Г. Грибан Валеологія: Підручник. - К.: Центр учбової літератури, 2008.
2. Апанасенко Г. Л., Попова Л.А. Медична валеологія / Ростов на Дону: Феникс, 2000.
3. Колбанов В.В. Валеологія: Основні поняття, терміни та визначення. -СПБ.: ДЕАН, 1999. -232 с.