Розміри древнього Львова. Входження Львова до складу Польського королівства. Утворення Західноукраїнської Народної Республіки. Центральна частина Львова як історіко-архітектурний заповідник. Визначні місця Львова. Львов – фестивальна столиця України!
Аннотация к работе
Легенда повідомляє, що якраз на честь свого сина Льва, який відрізнився доблестю в походах, і було названо це місто. У давнину Львів складався з декількох частин, самою укріпленою і неприступною з яких був замок на Княжій горі. Центром Львова, побудованого Данилом Галицьким, була площа під назвою Старий ринок. Всі вулиці були густо заселені, будівлі були побудовані в основному в готичному стилі. Готичні храми також були побудовані в основному з дерева, тому після пожежі в 1517 р. були знищені.В давні часи з західного боку площі Ринок можна було побачити ще одну камяну постать, що поєднувала у собі дві фігури, повернуті одна до одної спинами. У наш час цей памятник зберігається у Львівському історичному музеї. Його архітектурний ансамбль вимагав особливого розташування, тому театр було споруджено на головному проспекті Львова, недивлячись на те, що тут протікала ріка Полтва. Річку було взято у колектор, а під фундамент вперше у Європі були використані бетонні блоки. За офіційними даними парк був заснований у 1835 році на місці фортеці “Високий замок”, яка розташовувалась на цій горі і була оборонним та спостережним пунктом, місцем для сховища воєнної зброї та амуніції, в підвалах фортеці тримали увязнених.Старші люди кажуть, що і не леви це зовсім. Якщо уважно придивитись до символів цього міста, можна помітити, що вони нагадують людей. Існує одна ніч у році, коли всі львівські леви збираються у потаємному місці. Головує на цих зборах лев з Високого Замку, куди він потрапив з-під старої ратуші. Після цього поруч із входом до ратуші, на високому камяному стовпі, зявився лев, що тримав у лапах щит з написом: «Від вдячних львівян».За давніми традиціями, кожне число - вимовлене, написане, втілене в кількості тих чи інших предметів або явищ - має певну магічну силу. Цифра «5» символізує сильну енергетику, ентузіазм, позитив, силу, відкриття нових явищ, поступ, ризик та схильність до незвичайного.
План
ЗМІСТ
Вступ
1. Історія
2. Визначні місця
3. Львів - столиця фестивалів
Висновок
Література
Вывод
За давніми традиціями, кожне число - вимовлене, написане, втілене в кількості тих чи інших предметів або явищ - має певну магічну силу. Цифра «5» символізує сильну енергетику, ентузіазм, позитив, силу, відкриття нових явищ, поступ, ризик та схильність до незвичайного. Цифра «0» - символ довіри, стабільності, врівноваженості, виваженості, впевненості та бажання здійснювати наміри з відкритим серцем. Відтак поєднання цих двох цифр у числі 50, а саме стільки є львівських фестивалів, передбачає і традиційні мистецькі акції, і започаткування нових імпрез, що, безумовно, створить унікальний, магічний, нестандартний, розкішний орнамент фестивального Львова, який задовольнить будь-які смаки та вподобання.
В цьому чудовому і романтичному місті Ви ніколи не залишить відчуття свята. Приїжджайте до нас у будь-яку пору року - і взимку, і навесні, і влітку, і восени - й насолоджуйтесь неповторними дійствами, що вирують у Львові - фестивальній столиці України!
Список литературы
1. Алексеев Л.В. Смоленская земля в ІХ - ХІІІ вв. / Л. Алексеев. - М., 1980. - С. 291.
2. Артемьев А.Р. Копья из раскопок в Изборске // КСИА. - 1982. - Вып. 171. С. 23.
3. Артемьев А.Р. Проблемы виделения монголо - татарского комплекса вооружения среди древнерусских материалов ХІІІ вв. // Восточная Европа в средневековье. - М., 2004. - С. 143 - 152.
4. Бережинський В.Г. Техніка бойового застосування давньоруського озброєння / В. Бережинський. - К., 2000. - С. 140.
5. Веремейчик Е.М. Охранные раскопки поселения Х - ХІІІ вв. у с. Петруши Проблемы археологии Южной Руси. - К., 1990. - С. 76 - 83.
6. Виногродська Л. Археологічні дослідження давньоруських шарів в м. Старокостянтинів у 2001 - 2003 рр. // Літописний Губин в контексті історії Болохівської землі(ХІІ - ХІІІ ст.): Матеріали Всеукраїнської науково - практичної конференції 26 - 27 червня 2004 р. - Київ - Хмельницький - Камянець - Подільський - Старокостянтинів, 2004. - С. 48 - 58.
7. Винокур І.С., Журко О.І., Мегей В.П. Літописний Губин ХІІ - ХІІІ ст. Болохівська земля / І.С. Винокур, О.І. Журко, В.П. Мегей. - Київ - Камянець Подільський - Хмельницький - Старокостянтинів, 2004. - С. 142.