Специфічні ознаки наукового пізнання та процес його здобуття. Проблема методу і методології в філософії науки. Побудова і функціонування наукової теорії. Основні процедури наукової діяльності. Логічна структура наукового дослідження та її елементи.
Аннотация к работе
Будь яка наука сьогодні, на рівні сучасного проникнення в таємниці природи, вивчає глибинні процеси і явища, що вимагають глобальних наукових концепцій, складніших теоретичних вишукувань, формулювання фундаментальних законів. А цього не можна зробити без означення певних філософських позицій, без загального і всебічного проникнення філософії в науку. Ми живемо в столітті взаємопроникнення наук. Тому кожне явище і процес повинні вивчатися сьогодні спільно і комплексно педагогами, філософами, психологами, соціологами, економістами тощо. Наука являє собою досить специфічну форму діяльності людини, яка суттєво відрізняється від інших різновидів діяльності: матеріального виробництва, духовної сфери тощо.Знання, що відображають певну сферу буття у системній і субординованій формі, називають наукою. Будучи видом духовного виробництва, наука - систематизоване пізнання навколишнього світу, відтворює істотну і закономірну дійсність в абстрактно-логічній формі понять, категорій, законів, принципів та ін. За предметом і методом пізнання виділяють науки про природу - природознавство, суспільство - суспільні (гуманітарні, соціально-політичні та ін.), про пізнання - логіка, епістемологія та ін. По-третє, наукове пізнання, а отже, і його результат - знання, характеризується системністю, чітким доведенням, логічними виводами одних положень з інших, відтворенням та імовірністю висновків, по-четверте, обєктами наукового пізнання служать не предмети, що існують в чуттєво-сприйнятливій матеріальній формі, а їх відображення мисленням людини у формі ідеалізованих обєктів. Найважливішими складовими частинами наукового пізнання виступають також фактичний матеріал емпіричного досліду, результати узагальнення в абстракціях (поняттях, судженнях, умовиводах та ін.), гіпотетичні положення, філософські настанови, соціокультурні підстави, методи, ідеали і норми наукового пізнання, стиль пізнання та ін.Завдання і роль наукової теорії в найбільшій мірі проявляється в найбільшій мірі в поясненні механізму і суті відомих явищ і особливо в прогнозуванні нових, які раніше не спостерігались. У сучасних теоріях прийнято виділяти такі основні компоненти: вихідну експериментальну основу у вигляді фактів, що вимагають теоретичного пояснення; вихідну теоретичну основу, яка створюється на основі сукупності першопочаткових постулатів, аксіом, гіпотез тощо; логіку теорії; сукупність теоретично виведених тверджень з їх доведеннями. Наукова теорія має бути адекватною обєкту або явищу, яке описується, що дозволяє в певних межах замінити експериментальні дослідження теоретичними. Теорія має задовольняти вимоги повноти опису певної сфери дійсності, пояснювати взаємозвязки між різними компонентами системи, в ній мають існувати звязки між різними положеннями, що забезпечують перехід від одних тверджень до інших. Для створення опису необхідні такі компоненти: дані досвіду, система позначень та поняття науки, які мають пряме відношення до вибраної системи знаків і термінів.Процес наукового дослідження має два рівні: емпіричний і теоретичний. На рівні емпіричного пізнання суттєві звязки ще не виділяються, тут фіксуються лише нові факти, і на їх основі встановлюється емпірична залежність явищ. На теоретичному рівні робляться теоретичні узагальнення, пояснення, обґрунтування нових фактів, а також здійснюється передбачення щодо майбутніх фактів і подій. Визначення теоретичних основ розробки теми в наукових дослідженнях передбачає встановлення повноти висвітлення її у раніше виконаних дослідженнях, обґрунтування наукової новизни і необхідності подальшого вивчення. Вивчення історії і сучасного стану проблеми дає змогу уникнути дублювання дослідження, дублювання дослідження, помилок інших дослідників, а також використати їх знання та досвід.Зростання продуктивних сил, підвищення економічної могутності країни визначається рівнем і темпами її розвитку. Якщо раніше наука головним чином вивчала закони природи, суспільства, мислення тощо, то тепер, крім цього, вона досліджує і закономірності свого власного розвитку.
План
Содержание
Вступ
1. Анатомія науки
2. Побудова і функціонування наукової теорії. Основні процедури наукової діяльності
3. Структура наукового дослідження
Висновки
Список використаної літератури
Вывод
Зростання продуктивних сил, підвищення економічної могутності країни визначається рівнем і темпами її розвитку. Якщо раніше наука головним чином вивчала закони природи, суспільства, мислення тощо, то тепер, крім цього, вона досліджує і закономірності свого власного розвитку. Ми стаємо свідками того, як все більше вчених найрізноманітніших спеціальностей: філософів, психологів, економістів, мовознавців, істориків науки і техніки залучаються до цієї справи. І не дивно. Адже щоб розкрити механізм розвитку наукової думки, зясувати оптимальні умови забезпечення науково-технічного розвитку, необхідне комплексне вивчення розвитку науки, усіх факторів, які впливають на неї і сприяють найповнішою мірою її розвитку.
Для успішної наукової діяльності необхідна насамперед висока ерудиція, точність і обєктивність дослідника, здатність критично оцінювати результати своїх дослідно-експериментальних пошуків. Немає іншого способу уникнути помилок, ніж свідомо забезпечити максимальну точність і обєктивність одержуваних емпіричних фактів, їх правильне наукове тлумачення через високу вимогливість до себе, критичність до результатів власної експериментальної роботи, постійну перевірку й уточнення одержаних даних і висновків.
Список литературы
1. Актуальные проблемы логики и методологии науки. Сборник научных трудов. - К.: Наукова думка, 1980.