Раннє життя королеви Єлизавети І та сходження її на престол. Головні напрями і принципи реалізації політики Єлизавети І. Визначення місця, ролі та значення англійського зовнішньополітичного курсу в генезисі європейської та світової системи держав.
Аннотация к работе
РЕФЕРАТ на тему: Єлизавета І ЗМІСТ королева єлизавета політика ВСТУП 1. Кінець правління Єлизавети І ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ВСТУП Актуальність теми дослідження. XVIст. ознаменувався кардинальними змінами у розвитку структури міжнародних відносин, одним із найяскравіших проявів чого стала переоцінка ролі та значення окремих країн. Особливе місце серед них належало Англії - країні, своєрідність історичного моменту в якій полягала в тому, що, попри периферійне геополітичне становища та суспільну кризу середини XVIст., її керівні кола виявили спроможність до здійснення ряду кардинальних перетворень, забезпечивши цим піднесення Англії на рівень провідних держав того часу. Підвалини майбутнього успіху формувались з перших років правління королеви Єлизавети (1558 - 1603). А сама загострення міжконфесійних протиріч, зростання анти іспанського визвольного руху в Нідерландах, вступу європейських країн у боротьбу за колоніальні володіння та встановлення контролю з країнами Сходу, виникнення міждержавних союзів нового типу. Раннє життя Єлизавети І та сходження її на престол Єлизавета народилась у Палаці Пласентія в Палаті Дів 7 вересня 1533 року. Вона була другою донькою Генріха VIII, яка не померла в ранньому дитинстві; її матірю була друга дружина Генріха, Анна Болейн. Її старша сестра Марія втратила позицію законного спадкоємця, коли Генріх анулював шлюб із матірю Марії, Катериною Арагонською, щоб одружитись з Анною. Через одинадцять днів після смерті Анни Болейн Генрі одружився з Джейн Сеймур, яка померла через дванадцять днів після народження їхнього сина, принца Едварда. Катерина Чемперноун, відома більше як Кет Ешлі, була призначена гувернанткою Єлизавети 1537 року, і вони залишались друзями до смерті Кет 1565. Ешлі, безсумнівно, добре вишколила Єлизавету, яка до того часу, як Вільям Гріндол став її репетитором 1544 року, вже могла писати англійською, латинською, та італійською.