Збудник лептоспірозу, етіологія, сприйнятливість різних видів сільськогосподарських тварин. Клінічні ознаки та перебіг хвороби. Заходи щодо охорони людей від зараження лептоспірозом. Акт епізоотичного обстеження господарства, план щодо ліквідації хвороби.
Аннотация к работе
Інфекційні хвороби небезпечні своєю тенденцію до вибухового розповсюдження по всій території , здібності до масового ураження тварин, через що часто зачіпають загальнодержавні інтереси та спричинюють за собою значний економічний збиток. Серед таких захворювань велику загрозу для сільськогосподарських тварин спричинює лептоспіроз. Географічні райони залежно від природних й екологічних умов мають свої особливості щодо екологічної структури вогнищ лептоспірозу. Останніми роками в Україні відмічається тенденція до зростання захворюваності на лептоспіроз серед тварин різних видів, які підтримують антропургічний резервуар лептоспір і можуть слугувати джерелом збудника для людини[3].На основі проведеного епізоотичного та клінічного досліджень хворих тварин, патологоанатомічного розтину загиблої тварини та результатів лабораторного дослідження сироваток крові хворих тварин, встановлено діагноз - лептоспіроз великої рогатої хвороби. Запровадити на племпгосподарстві «Авангард» обмеження та розробити календарний план щодо ліквідації хвороби. 2 За умов карантинних обмежень забороняється: - виводити (вивозити) тварин з неблагополучного господарства, використовувати хворих тварин для відтворення, продавати їх населенню; - перегруповувати тварин без дозволу головного лікаря господарства; - виводити не вакцинованих проти лептоспірозу тварин; - випасати і напувати не вакцинованих тварин на території, де перебували хворі на лептоспіроз тварин; - використовувати мясо, продукти забою від хворих і підозрілих у захворюванні тварин на харчові й кормові цілі без відповідного знезараження їх згідно з «Правилами ветеринарного огляду забійних тварин та ветеринарно-санітарної експертизи мяса і мясних продуктів», затверджених Головним управлінням ветеринарії Міністерства сільського господарства СРСР від 27 грудня 1983 року; - використовувати молоко від хворих тварин на господарські цілі без кипятіння. Перед зняттям карантинних обмежень через 1-2 місяці після проведення заходів досліджують у РМА не менш як 50 проб сироватки крові молодняку (неповинно бути позитивних реакцій) і не менш як 100 проб сечі від кожної тисячі дорослих тварин, але не менш як від 100 тварин, серед яких неповинно бути лептоспіроносіїв. Повторне обстеження на лептоспіроз у раніше неблагополучних господарствах проводять через шість місяців після зняття карантинних обмежень.
План
Зміст
Вступ
Огляд літератури
Акт епізоотичного обстеження господарства
Календарний план щодо профілактики та ліквідації хвороби
Аналіз виконання проведених заходів та їх наукове обґрунтування
Висновки і пропозиції виробництву
Список використаної літератури лептоспіроз худоба хвороба
Вывод
На основі проведеного епізоотичного та клінічного досліджень хворих тварин, патологоанатомічного розтину загиблої тварини та результатів лабораторного дослідження сироваток крові хворих тварин, встановлено діагноз - лептоспіроз великої рогатої хвороби.
РЕКОМЕНДАЦІЇ
Запровадити на племпгосподарстві «Авангард» обмеження та розробити календарний план щодо ліквідації хвороби.
Комаров П.І.
Гончаренко І.Ю.
Кушкань М.С.
Юденко А.Г.
Пупишева О.С.
Календарний план профілактики та оздоровлення великої рогатої худоби від лептоспірозу
№ п/п Назва заходів Строки виконання Відповідальна особа Особа, що здійснює контроль
1 2 3 4 5
Організаційно-господарські заходи
1 Довести до відома керівника господарства і органів охорони здоровя району про виникнення захворювання і написати проект рішення про встановлення карантинних обмежень. При виникненні захворювання Головний лікар ветмедицини господарства Коморов П.І. Головний держ.інспектор ветмедицини району Гончаренко І.Ю.
2 За умов карантинних обмежень забороняється: - виводити (вивозити) тварин з неблагополучного господарства, використовувати хворих тварин для відтворення, продавати їх населенню; - перегруповувати тварин без дозволу головного лікаря господарства; - виводити не вакцинованих проти лептоспірозу тварин; - випасати і напувати не вакцинованих тварин на території, де перебували хворі на лептоспіроз тварин; - використовувати мясо, продукти забою від хворих і підозрілих у захворюванні тварин на харчові й кормові цілі без відповідного знезараження їх згідно з «Правилами ветеринарного огляду забійних тварин та ветеринарно-санітарної експертизи мяса і мясних продуктів», затверджених Головним управлінням ветеринарії Міністерства сільського господарства СРСР від 27 грудня 1983 року; - використовувати молоко від хворих тварин на господарські цілі без кипятіння. Молоко від клінічно здорових тварин, сироватка крові яких дає позитивну РМА без наростання титру, використовують без обмежень. На період карантинних обмежень Головний лікар ветмедицини господарства, Коморов П.І., головний зоотехнік господарства Кушкань М.С Головний держ.інспектор ветмедицини району Гончаренко І.Ю.
3 Зняття карантинних обмежень. Перед зняттям карантинних обмежень через 1-2 місяці після проведення заходів досліджують у РМА не менш як 50 проб сироватки крові молодняку (неповинно бути позитивних реакцій) і не менш як 100 проб сечі від кожної тисячі дорослих тварин, але не менш як від 100 тварин, серед яких неповинно бути лептоспіроносіїв. Реакція мікроаглютинації у дорослих тварин може лишатися позитивною. Повторне обстеження на лептоспіроз у раніше неблагополучних господарствах проводять через шість місяців після зняття карантинних обмежень. Через 1-2 місяці після проведення заходів. Головний лікар ветмедицини господарства Коморов П.І. Головний держ.інспектор ветмедицини району Гончаренко І.Ю.
Ветеринарно-санітарні заходи
1 Здійснити клінічний огляд тварин, вимірюють температуру тіла у підозрілих у захворюванні. На період карантинних обмежнь Головний лікар ветмедицини господарства Коморов П.І. Головний лікар дільничної лікарні державної ветмедицини Юденко А.Г.
2 Хворих і підозрілих у захворюванні тварин ізолюють, лікують гіперімунною сироваткою згідно з настановою по її застосуванню й антибіотиками (стрептоміцин-сульфат внутрішньомязево по 25 тис. од./кг маси тіла з інтервалом 12 годин протягом чотирьох-пяти днів ). При виявленні хворих Головний лікар ветмедицини господарства Коморов П.І. Головний лікар дільничної лікарні державної ветмедицини Юденко А.Г.
3 Плідників, інфікованих лептоспірами (позитивна РМА або наявність лепто спір у сечі), ізолюють, припиняють взяття у них сперми, обробляють лептоспіроцидними препаратами. Через 10-12 днів ефективність лікування контролюють шляхом мікроскопії сечі. При виявленні там лепто спір повторюють курс лікування і перевірку його ефективності. Запаси сперми, одержаної від плідників-лептоспіроносіїв за шість місяців до встановлення діагнозу, знищують. При виявленні хворих Головний лікар ветмедицини господарства Коморов П.І. Головний лікар дільничої лікарні державної ветмедицини Юденко А.Г.
4 Корми, до яких мали доступ хворі на лептоспіроз тварини, згодовують вакцинованому проти цього захворювання поголівю. На період карантинних обмежень Ветфельдшер господарства Кушкань М.С Головний лікар ветмедицини господарства Коморов П.І.
5 Плідники на племпідприємствах(станціях, пунктах штучного осіменіння), розташованих у зонах природного вогнища лептоспірозу, вакцинують проти лептоспірозу. Терміново після ізоляції хворих тварин Головний лікар ветмедицини господарства Коморов П.І. Головний лікар дільничної лікарні державної ветмедицини Юденко А.Г.
6 Повторне дослідження сироватки крові в РАМ і мікроскопію сечі всіх плідників на раніше неблагополучному підприємстві (станції) здійснюють через три місяці і при одержанні негативних результатів надалі кожні три місяці. На період карантинних обмежень Головний лікар ветмедицини господарства Коморов П.І. Головний лікар дільничної лікарні державної ветмедицини Юденко А.Г.
7 Забивають хворих тварин на санітарній бойні, а при її відсутності у забійному цеху мясокомбінату в кінці зміни після видалення з залу всіх туш і субпродуктів. Продукти забою використовують згідно з «Правилами ветеринарного огляду забійних тварин і ветеринарно-санітарної експертизи мяса і мясопродуктів», затвердженим Головним управлінням ветеринарного Міністерства сільського господарства СРСР від 27 грудня 1983 року. Постійно до зняття карантинних обмежень Головний лікар ветмедицини господарства Коморов П.І. Головний лікар дільничної лікарні державної ветмедицини Юденко А.Г.
8 Після ізолювання хворих і підозрілих у захворюванні на лептоспіроз тварин у приміщенні та загонах проводять механічне очищення і дезінфекцію 1-2 %-м розчином формаліну, 2 %-м розчином їдкого натру, освітленим розчином хлорного вапна, який містить 3 % активного хлору. При виникненні захворювання Робітники ферми Головний лікар ветмедицини господарства Коморов П.І.
Аналіз виконання проведених заходів та їх наукове обгрунтування
Всі заходи (організаційно-господарчі та спеціальні ветеринарно-санітарні) щодо профілактики та оздоровлення від лептоспірозу великої рогатої худоби на племгоспі «Авангард» були виконані у повному обсязі згідно календарного плану, в результати чого вдалося повністю оздоровити поголівя.
Заходи з профілактики та оздоровлення поголівя від захворювання були направлені на переривання ланок епізоотичного ланцюга: джерело збудника інфекції - механізм передачі збудника інфекції - сприйнятливі тварини.
До заходів, які були направлені на джерело збудника інфекції, відноситься: здача на забій хворої ВРХ.
Заходи, які були направлені на механізм передачі збудника інфекції: - загони і територію ферми систематично очищали і дезінфікували;
- гній, видалений з приміщень, де знаходились хворі тварини, піддавали біотермічному знезараженню, після чого використовували лише як добрива.
Заходи, які були направлені на підвищення резистентності та набуття імунітету сприйнятливими тваринами: клінічно здорове поголівя вакцинували
Висновки і пропозиції виробництву
Список литературы
В результаті проведеного епізоотологічного обстеження, з урахуванням клінічних, патологоанатомічних даних, результатів лабораторних досліджень на племгоспі «Авангард» був встановлений діагноз - лептоспіроз великої рогатої худоби.
На племгоспі були запроваджені карантинні обмеження та розроблений календарний план щодо профілактики та оздоровлення поголівя від захворювання.
Всі заходи (організаційно-господарчі та спеціальні ветеринарно-санітарні) щодо оздоровлення племгоспу «Авангард» були виконані у повному обсязі, в результаті чого вдалося повністю ліквідувати хворобу.
Пропозиції виробництву: Здійснювати контроль за клінічним станом тварин і при підозрі у захворюванні на лептоспіроз негайно відібрати і переслати пат матеріал для лабораторних досліджень.
Комплектувати племгосп «Авангард» клінічно здоровими тваринами, в сироватці крові яких відсутні специфічні лептоспірозні антитіла.
Усі тварини, які надходять чи виводяться з господарства, карантину вати і в період карантину досліджувати їхню сироватку крові на лептоспіроз у РАМ з лептоспірами семи груп: помона, Тарасові, гебдомадіс, сайро, грипотифоза, іктерогеморагія.
Не допускати контактів тварин з худобою неблагополучних щодо лептоспірозу господарств, ферм, орендарів,власників, населених пунктів на пасовищі, в місцях водопою і т.д., не випасати невакцинованих тварин на території природного вогнища лептоспірозу.
Систематично знищувати гризунів у тваринницьких приміщення, на території племгоспу, у місцях зберігання кормів, в терміни проведення дератизації санітарно-епідеміологічню службою.
Список використаної літератури
Ананьин В.В. Природная очаговость лептоспырозов//Лептоспирозы.-1961.-№4.-26 с.
Ангелов С.Г., Куюмджиев И.Л. Лептоспирозы животных.-М.:София,1996.-154 с.
Антонов Б.И., Борисова В.В., Волкова И.М. и др. Лабораторные исследования в ветеринарии.-М.: Агропромиздат, 1986,-127 с.
Атамась В., Довгань В., Василевський В. та ін. Етіологічна структура лептоспірозу сільськогосподарських тварин в Одеській області//Ветеринарна медицина України.-1997.-№9.-20 с.
Бобровский В.И. Провилактика и оздоровление хозяйств от лептоспироза//Ветеринария.-1977.-№7.-с. 18-19.
Борисевич Ю.Ф. Инфекционные болезни животных.-М.: Колос.-1987.-243 с.
Борисевич Ю.Ф., Кирилов Л.В. Ветеринарные препараты. Справочник.-М.: Колос,-1981.-54 с.
Бусол В., Кучерявенко О., Постой В.П. та ін. Епізоотичний моніторинг. Лептоспіроз// Ветеринарна медицина України.-2002.-№6.-с. 15-17.
Вишняков И.Ф. О бессимптомном течении лептоспироза.// Ветеринария .-1997.-№8.-с. 21-22.
Ветеринарное законодательство Т.-№3. Под ред. Д. Третьякова.-М.: Колос.-1981.-387 с.
Глушков А.А. Опыт ликвидации лептоспироза крупного рогатого скота в откормочном предприятии// Ветеринария.-1979.-№9.-с. 28-30.
Глушков А.А. Опыт оздоровления хозяйств от лептоспироза/ Ветеринария.-1979.-№3.-с. 9-12.