Визначення поняття ономастики як розділу мовознавства, який вивчає власні імена, історію їх виникнення, розвитку і функціонування. Основне призначення власних назв (антропонімів) у творах художньої літератури як якісної характеристики персонажів.
Аннотация к работе
Ономастика - розділ мовознавства, який вивчає будь-які власні імена, історію їх виникнення, розвитку і функціонування. Формування ономастики як самостійної наукової дисципліни про власні імена активізувалося у другій половині ХХ століття. Власні назви в творах художньої літератури часто грають специфічну роль, допомагаючи авторам найефективніше змалювати дійсність в їх ідейно-естетичних позиціях.Ономастика - розділ мовознавства, який вивчає будь-які власні імена, історію їх виникнення, розвитку і функціонування. Ономастика, відповідно до категорій власних імен, має кілька розділів: топоніміка (вивчає власні імена географічних обєктів), антропоніміка(досліджує власні імена людей), зооніміка (займається власними імена тварин) тощо. Отже, в цьому випадку термін "поетика" дозволяє утвореному від нього визначенню "поетичний" у поєднанні з терміном "ономастика" не лише конкретно позначати обєкт дослідження, але і визначати методи, цілі і завдання наукової дисципліни поетична ономастика. Тривалий час поетична ономастика цікавила дослідників як прикладна дисципліна, яку використовували, як правило, при публікації різних коментарів до художніх текстів, при складанні словників власних імен до художніх творів. Тим часом, проблема вивчення власних імен в художніх текстах актуалізувалася і стала розумітися ширше і глибше за вказані вище прикладні завдання.Описові (що характеризують) імена, що містять пряму або непряму характеристику їх носіїв: Sir Dedlock, Headstone, Oxhead, Rasehellfrida. Діккенс широко використовував ці імена (Bleak House): Boodle, Duffy. Ці імена користувалися особливою популярністю у представників класицизму, в просвітницькій літературі; певного поширення набули вони у письменників-реалістів, що використовують їх з сатиричним навантаженням. Імена Amelia і Emmeline (Агата Крісті використовувала дерівати цих імен, відповідно, Milly і Emily) мають в своїй основі схожі якості: Amelia (букв, "працелюбива"), Emmeline (фр. В основу таких імен лягли цілі номінатівниє фрази, наприклад: імена Donald (гельське Domhnall, Domnall; буквально означає ""властелін світу, могутній у всьому світі""), Franklin [середньоанглійське frankelein, що означає ""вільна людина) і т.д.Ономастика як особливий розділ мовознавства почала формуватись лише в 50-60-і роки 20 століття. У своєму формуванні і розвитку вони зазнавали безліч змін, повязаних з історією англійського народу і англійської мови. Власні імена в творах Агати Крісті відображають загальні тенденції, що існували багато століть і що існують в мові і в системі ономів зараз. Англійські прізвища зявилися на певному історичному етапі, коли виникла потреба в офіційному іменуванні, обєднуючого членів сімї і що передається спадково. Проаналізувавши імена, прізвища, використані Агатою Крісті в своїх творах, ми можемо стверджувати, що вибір їх є не випадковим, а служить метою глибшого розкриття теми і ідеї творів.
Вывод
Ономастика як особливий розділ мовознавства почала формуватись лише в 50-60-і роки 20 століття.
Обєктом ономастичного дослідження власні імена.
Власні імена є прадавнім пластом лексики. У своєму формуванні і розвитку вони зазнавали безліч змін, повязаних з історією англійського народу і англійської мови. В даний час в англійській антропоніміці староанглійські імена складають лише 8%.
Більшість імен є запозичені із старогрецької, латинської, староєврейської мов.
Власні імена в творах Агати Крісті відображають загальні тенденції, що існували багато століть і що існують в мові і в системі ономів зараз. В цілому по структурних і семантичних особливостях жіночі і чоловічі англійські імена, вибрані методом суцільної вибірки з творів А. Крісті, не відрізняються один від одного.
Англійські прізвища зявилися на певному історичному етапі, коли виникла потреба в офіційному іменуванні, обєднуючого членів сімї і що передається спадково.
Становлення англійських прізвищ відбувалося в Англії протягом періоду з 11-15 ст., а в Шотландії і Уельсі в 12-16 ст.
Проаналізувавши етимологію і семантику англійських прізвищ, можна зробити висновок, що найбільше число доводиться на оттопонімічні прізвища - 50%. 20% складають прізвиська, що характеризують їх носія по вигляду, душевним якостям, схожості з тваринами або рослинами, роду діяльності.
Проаналізувавши імена, прізвища, використані Агатою Крісті в своїх творах, ми можемо стверджувати, що вибір їх є не випадковим, а служить метою глибшого розкриття теми і ідеї творів. Багато імен і прізвища в книгах і розповідях А. Крісті є такими, що "говорять", тобто дають проникливому читачеві додаткову інформацію про особу персонажа, його професію, соціальній приналежності і так далі.
Таким чином, і антропоніми і топоніми є не лише засобом створення художнього фону твору, який яскраво і точно відображає картину життя сучасного англійського суспільства, але і служать джерелом для глибокого вивчення культури, історії, традицій Великобританії.
Отже, власні назви в творах художньої літератури часто грають специфічну роль, допомагаючи авторам найефективніше змалювати дійсність в їх ідейно-естетичних позиціях.
Список литературы
Амелина Т.А., Дьяконова Н.А. Хрестоматия по английской литературе 20 века. М., 1985.
Антропонимика /Ред. Никонов В.А., Суперанская А.В. - М., Наука. 1970.
Арнольд И.В. Основы научных исследований в лингвистике. - М.: Высшая школа, 1991.
Беленькая В.Д. Очерки англоязычной топонимики. - М.: Высшая школа, 1977.
Гилянова А.Г. и др. Аналитическое чтение: Учебное пособие для студентов 4 курса факультета иностранных языков педагогических университетов. -Л., 1978.
Горбаневский М.В. Ономастика в художественной литературе: филологические этюды. - М.: Издательство УДН, 1988.
Жукова Л.П. и др. Чтение и понимание: Пособие по практике английского языка. - М., 1982.
Задорнова Н.А. Кристи по обе стороны детектива //Эхо планеты, 1995.-N36.-с. 8-10.
Ильина Н. Агата Кристина отечественном литературном фоне // Иностранная литература, 1992. - N11-12. - с. 293-304.
Криволапое А. А. Кристи - английская роза: к 100-летию писательницы
Кристи А. Автобиография. //Дружба народов. -1994. - N3 - с. 210-239
Кристи А. Сочинения Том I. - М.: Московская штабквартира международной ассоциации детективного и политического романа, 1990.
Кубрякова Е.С. Части речи в ономастическом освещении. - М.: Наука
Кубрякова Е.С. Семантика производного слова // Аспекты семантических исследований.-М.,1980.
Леонович О.А. Очерки английской ономастики. - Пятигорск, 1990.
Личные имена в прошлом, настоящем, будущем /Ред. Никонов В.А. - М
Маковский М.М. Английская этимология. -М.: Высшая школа, 1986.
Манерко Л.А. Применение компьютерной обработки при проведении дистрибутивно-валентного анализа сложных наименований артефактов (на материале технической лексики современного английского языка) // Английский лексикон в аспектах межъязыковой и межкультурной классификации. Вып. 410-М.: Изд-во МГПУ.1993. -с. 112-121.
Никонов В.А. Введение в топонимику. - М.: Наука, 1965.
Пароятникова А.Д. и др. Английский язык для гуманитарных факультетов университетов. - М., 1990.
Проблема лексической и словообразовательной семантики в современном английском языке /Ред. Хомяков В.А. - Пятигорск, 1996.
Прокудина О.А. Некоторые аспекты номинации (на материале антропонимов английских художественной прозы 20 века). Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук. - Л., 1985.
Суперанская А. В. Как вас зовут? Где вы живете? - М: Наука, 1964.
Суперанская А.В. Общая теория имени собственного. - Мю:Наука, 1973.
Суперанская А.В. Ономастика. Проблемы и методы. - М.:Наука, 1978.
Суперанская А.В. Структура имени собственного (фонология и морфология). - М., Наука, 1969.
Суперанская А.В. Что такое топонимика ? - М.:Наука, 1985.
Топоров В.Н. Имена - Мифы народов мира. - М.,1980, т.1.
Топорова Т.В. Культура в зеркале языка: древнегерманские двучленные имена собственные. - М.: Школа "Языки русской культуры", 1996.
Чевпецова С.В. Функции личных имен собственных в английском художественном тексте. Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук. - М., 1989.
Шутова Н.М. Номинация персонажей художественных произведений в коммуникативно-стилистическом аспекте (на материале Дж.Б.Пристли). Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук
Формирование и развитие топонимики. - Свердловск: Изд-во УРГУ, 1987.
Язык и топонимика /Ред. Деннинг Р.Ф., Морев Ю.А. - Томск, 1981.
Agatha Christie //English. Еженедельное приложение к газете "Первое сентября", 1996. - N35. - с. 14.