Підприємство як самостійний суб"єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, загальна характеристика головних видів. Аналіз правових відносин створення підприємства і його державної реєстрації.
Аннотация к работе
3 Господарського кодексу України господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а субєкти підприємництва - підприємцями. 42 ГКУ підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється субєктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. З одного боку, закон визначає його компетенцію (права та обовязки) як господарюючого субєкта, з другого - зазначає, що підприємство є юридичною особою, яка не має у своєму складі інших юридичних осіб. При створенні (заснуванні) підприємства або іншої підприємницької структури мають бути визначені конкретні цілі їхньої діяльності, тобто кінцевий стан господарювання, якого фірма сподівається досягти на певний момент у майбутньому. Згідно із законодавством України підприємства можуть створювати обєднання у таких організаційно-правових формах: 1) асоціація - договірне обєднання, створене з метою координації господарської діяльності без права втручання у виробничу чи іншу господарську діяльність її учасників; 2) корпорація - договірне обєднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових і комерційних інтересів учасників, якому делеговано певні повноваження у сфері управління їх діяльністю; 3) консорціум - тимчасове статутне обєднання промислового і банківського капіталу для досягнення спільної мети (реалізація цільових програм, будівельних проектів тощо); 4) концерн - статутне обєднання підприємств промисловості, наукових, транспортних організацій, банків тощо на основі певної фінансової залежності від одного підприємства чи їх групи.Загальною передумовою реалізації права на підприємницьку діяльність є державна реєстрація, тобто діяльності кожного господарюючого субєкта, фізичної чи юридичної особи передує обовязковий етап легалізації підприємницької діяльності. Як справедливо підкреслювалося в літературі, поряд з державною реєстрацією елементом легітимації підприємництва слід визнати ліцензування окремих видів діяльності, бо без нього участь субєктів підприємництва у більшості сфер економіки нерідко виявляється неможливою. В літературі зустрічаються дослідження понять «легітимація субєктів підприємництва», «легалізація субєктів підприємництва». З одного боку, закон визначає його компетенцію (права та обовязки) як господарюючого субєкта, з другого - зазначає, що підприємство є юридичною особою, яка не має у своєму складі інших юридичних осіб. Засновником є особа, яка має право створити у встановленому порядку підприємство (організацію) як юридичну особу.Основними нормативно-правовими актами, що регулюють на сьогодні в Україні здійснення підприємницької діяльності, є Господарський кодекс України № 436-IV від 16.01.2003 та Цивільний кодекс України № 435-IV від 16.01.2003, що вступили в дію з 01.01.2004 року. 3 Господарського кодексу України господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а субєкти підприємництва - підприємцями. 42 ГКУ підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється субєктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. 42 Конституції України, держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності, захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт.
План
2.1 Юридичний зміст поняття «легітимація субєктів підприємницької діяльності»
Вывод
Основними нормативно-правовими актами, що регулюють на сьогодні в Україні здійснення підприємницької діяльності, є Господарський кодекс України № 436-IV від 16.01.2003 та Цивільний кодекс України № 435-IV від 16.01.2003, що вступили в дію з 01.01.2004 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Господарського кодексу України господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а субєкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).
Згідно з ст. 42 ГКУ підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється субєктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Як зазначається у ст. 42 Конституції України, держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності, захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт.
Створення (заснування) субєкта підприємницької діяльності юридичної особи, а також володіння корпоративними правами не є підприємницькою діяльністю, крім випадків, передбачених законодавством.
Матеріальну основу підприємницької діяльності становить власність. Власність як економічна категорія - це відносини між людьми з приводу речей, які полягають у присвоєнні або в належності матеріальних благ одним особам і відповідно у відчуженні цих благ від усіх інших осіб.
Керуючись власними приватними інтересами, підприємницькі структури, як державні, так і недержавні, постійно конкурують між собою за вплив на державні структури, розподіл ресурсів, за можливість отримання державної підтримки.
Гарантії прав субєктів підприємницької діяльності поділяються на загальні та майнові. Загальні гарантії полягають у тому, що держава гарантує всім підприємцям, незалежно від обраних ними організаційних форм підприємницької діяльності, рівні права і створює рівні можливості для доступу до матеріально-технічних, фінансових, трудових, інформаційних, природних та інших ресурсів. Забезпечення матеріально-технічними та іншими ресурсами, що централізовано розподіляються державою, здійснюється тільки за умови виконання підприємцем робіт і поставок для державних потреб.
Список литературы
1. Податковий кодекс України № 2755-VI від 02.12.2010 // Офіційний вісник України від 10.12.2010 - 2010 р., № 92, том 1, стор. 9, стаття 3248, код акту 53775/2010
4. Технологія заснування підприємства (власної справи) - Вибір типу підприємства й обґрунтування цілей підприємницької діяльності // http://agroua.net/economics/documents/category-62/doc-120/