Типологія літературно-художніх видань в Інтернеті. Особливості змісту літературних видань українського сегменту Інтернету. Аналіз електронної версії україномовного паперового видання "Всесвіт" та онлайн-газети "Друг читача"; їх цільове призначення.
Аннотация к работе
Літературно-художні видання - плід журналістської праці, який протягом багатьох десятків років (починаючи з виходу альманаху "Русалка Дністровая" у 1837 році) збагачував внутрішній світ людей, підвищував культурний рівень. Літературно-художні видання мали та мають вплив на українське національне відродження і на розвиток української літератури. Саме з цих двох причин нас зацікавили особливості функціонування літературно-художніх видань в українському сегменті Інтернету. Мета цієї роботи: зясувати риси літературних видань як різновиду інтернет-журналістики, зробити спробу побудувати типологію літературних видань в Інтернеті, виявити особливості форми та змісту цих видань. Робота складається з 3х розділів: "Літературно-художні видання як різновид інтернет-журналістики", "Типологія літературно-художніх видань в Інтернеті", "Особливості форми та змісту літературних видань українського сегменту Інтернету".Дослідник інтернет-журналістики Д.Гол зазначає, що на початку XXI сторіччя інтернетом постійно користувались майже 200 мільйонів людей і він містив близько 800 мільйонів окремих вебсторінок. Така інформація - це більше, ніж новини: вона містить ідеї, історії та розмови, з яких читачі можуть дізнаватися про щось один в одного. У праці А.А.Калмикова та Л.А.Коханової "Интернет-журналистика" дається таке визначення поняттю мережевої журналістики: "Інтернет-журналістика - це якісно новий культурний і цивілізаційний феномен, що представляє собою діяльність з формування і подання інформаційних образів актуальності, причому носіями цих образів можуть бути не лише слово, але й картинка, фотографія, кіно, відео, звук, веб-сторінка - будь-який обєкт, здатний виступати в ролі носія інформації або тексту в широкому значенні цього слова" [20, с.10]. На думку Є.Рогачевської, говорячи про літературно-публіцистичні видання в Інтернеті, слід зазначити, що унікальність ситуації в Україні та інших країнах колишнього Радянського Союзу полягає в тому, що нові технології та, зокрема, Інтернет в тому числі, розквітли бурхливим кольором не всупереч, а завдяки політичній і економічній плутанині, а іншими словами - перебудові. Інтернет зіграв роль засобу створення і розповсюдження культури, за тими чи іншими параметрами альтернативної офіційній, і дозволив любителям літератури, бібліофілам і письменникам практично неймовірну розкіш - доступ до недоступної раніше з ідеологічних або економічних причин літературі, можливість вільної дискусії, вільної публікації своєї творчості і постійний і швидкий звязок із співвітчизниками-літераторами за кордоном [41].Потрібно сказати, що в інтернеті взагалі важко знайти які-небудь "чисті" типи, будь-який сайт можна за бажання розглядати як ЗМІ, а можна і позбавити його такого статусу. У цій ситуації найбільш розумно відносити до вебмедіа ті проекти, які самі себе так називають, використовуючи в назвах розділів сайтів традиційні для ЗМІ терміни(журнал, альманах, газета, редакція, редактор і т.п.). Всі видання в Інтернеті можна поділити на дві категорії - власне мережні видання та онлайнові версії друкованих ЗМІ. Різниця полягає в тому, що будь-яка новина - це інформація, проте не будь-яка інформація - новина. Наприклад, Дмитро Биков висловлює наступну думку: ніякої "мережевої" літератури не існує, скоро паперові видання перейдуть у електронний формат і таким чином чітко поділять літературні видання у інтернеті на професійні та маргінальні, посунувши письменників-графоманів, які використовують інтернет як колишній "самсебевидав" [7].Сумне становище сайту "Національна Спілка Письменників України" (http://nspu.org.ua/frontpage), який ми не включили до рейтингу, бо він не є виданням, але заслуговує уваги як сайт головної літературної спілки країни. Літературно-художні видання в Інтернеті сполучають у собі і змістовні ознаки класичного видання, і ознаки вебсайту (втілення мультимедійності, інтерактивності, гіпертекстуальності). Соціально-функціональне призначення видання, або функціонально-цільове призначення видання, або цільове призначення видання, - одна з найістотніших ознак, що визначають вид видання - заради якої соціальної мети воно випускається, якій соціальній функції головним чином буде служити: навчанню учнів (навчальне видання) , вдосконаленню виробництва та суспільної практики (виробничо-практичне видання), розвитку науки (наукове видання), розповсюдженню серед неспеціалістів наукових знань і досягнень (науково-популярне видання), художньому освоєнню світу та людини (літературно-художнє видання), інформації про документи (інформаційне видання), швидкому орієнтуванню в найрізноманітніших відомостях і отриманню довідок про них (довідкове видання), введенню нормативів (нормативне видання), рекламі (рекламне видання) та ін. Формулювання цільового призначення літературно-художніх видань ми можемо побачити і у самому визначенні літературно-художнього видання: Літературно-художнє видання - це видання, що
План
Зміст
Анотація
Вступ
1. Літературно-художні видання як різновид інтернет-журналістики
2. Типологія літературно-художніх видань в Інтернеті
3. Особливості форми та змісту літературних видань українського сегменту Інтернету