Сутність, структура та територіальне розташування лісової та лісопереробної промисловості України. Оцінка показників функціонування вітчизняної лісової та деревообробної галузі. Упровадження зарубіжного досвіду у розвиток лісового господарства України.
Аннотация к работе
Тому кожен громадянин Української держави має право на отримання повної інформації як про стан лісів, так і про переваги та недоліки проваджуваної щодо лісів політики. Ліси України за призначенням і розміщенням виконують переважно екологічні (водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі та інші) функції, мають обмежене експлуатаційне значення. Обмеженість лісових ресурсів України помітно впливає на розміри та внутрішньогалузеву структуру деревообробної підгалузі, що посідає провідне місце в межах лісової, деревообробної та целюлозно-паперової індустрії. Мета дослідження полягає у визначенні шляхів удосконалення функціонування лісової та лісопереробної промисловості України на основі особливостей сучасного їх стану та вивчення теоретичних аспектів даної проблематики. Для досягнення поставленої мети необхідно виконати такі завдання: 1) визначити сутність лісової та лісопереробної промисловості;Лісова промисловість на даний момент має невелику частку в господарстві України (в загальному промисловому виробництві-2,7%, чисельність зайнятих в даній галузі-5,5%), але вона визначається, насамперед, наявністю великих (у порівнянні з іншими країнами) ресурсів. Проте водночас лісопромисловий комплекс формується в умовах малої кількості лісів, недостатніх запасів лісової сировини на даній території[17, c.48]. Незважаючи на прогресивні тенденції, що відображають процес заміни деревини в окремих сферах виробництва на інші матеріали, такі як залізобетон, метал, пластмаса, потреба у деревині не зменшується, а навпаки зростає. Власне лісове господарство забезпечує розширене лісовідтворення, підвищення продуктивності лісів, посилення їх екологічних функцій, лісовпорядкування, захист та охорону. За останні 12 років темпи відтворення лісів в Україні сповільнилися.Основи ведення лісового господарства визначають відповідні законодавчі акти (Лісовий кодекс України, лісове законодавство). Оскільки, лісова промисловість - це сукупність галузей, які так чи інакше повязані з лісом, деревиною та їх використанням, то вона має певну структуру. Отже, лісопромисловий комплекс включає в себе лісозаготівельну, деревообробну, лісохімічна, целюлозно-паперову промисловості. Лісова (лісозаготівельна) промисловість лісосічні роботи, вивозить і сплавляє деревину та здійснює її первинну обробку. Її продукцією є ділова деревина, яка потім слугує сировиною для лісопильної, фанерної, тарної промисловості, використовується у будівництві, гірничохімічній промисловості, дрова (використовуються як паливо), а також сировина для лісохімічної промисловості.Загальна площа лісового фонду України становить 10,8 млн. га, у тому числі територія, вкрита лісом - 9,4 млн. га. Основна частина лісів перебуває у віданні державних органів лісового господарства, решту передано у безстрокове користування сільськогосподарським підприємствам або закріплено за іншими міністерствами і відомствами. Виснажлива вирубка лісів під час Другої світової війни спричинило нерівномірний розподіл лісових насадження за віковими групами. Зараз ці показники становлять: молодняк 45%, середньовіковий ліс 38%, дозріваючий ліс 10%, стиглий ліс 10%. Також значну частку твердолистяних дерев становлять клен, черешня, груша, що дають цінну сировину для меблевої промисловості.Ефективний розвиток сучасного меблевого виробництва як такого, що з одного боку споживає природні ресурси (насамперед лісові - деревину), а з другого - чинить негативні впливи на довкілля, можливий лише за умови врахування екологічної складової шляхом впровадження систем екологічного менеджменту та екоаудиту. Меблева промисловість України, яка формувалася в умовах командно-адміністративної системи, була орієнтована на задоволення потреб планової економіки в уніфікованих, багатофункціональних меблях без врахування смаків потенційних покупців, у той час як меблева промисловість інших країн розвивалася у напрямку задоволення динамічно змінюваних - особливо в останні роки - потреб споживачів, внаслідок чого значних успіхів тут досягнуто у сфері якості та дизайну меблів, які є визначальними чинниками при прийнятті рішення про купівлю[25]. Папір в Україні почали виробляти давно, більш як 400 років тому. На підприємствах цієї галузі методом гідролізу деревини (тирса) і нехарчової сировини (кукурудзяні качани без зерна, солома, костриця, соняшникове лушпиння) виробляють етиловий і метиловий спирти, білкові дріжджі, кристалічний цукор (глюкоза і та ін.). Середній приріст деревини на 1 га вкритих лісом земель в останньому десятилітті має тенденцію до зростання (у 1996 році становив 4,0 м3) .Площа вкритих лісовою рослинністю земель за останні 30 років зросла майже на 1 млн. га, а запас деревини в лісах збільшився у 2 рази.Перш за все, щоб визначити шляхи удосконалення територіальної організації промисловості, потрібно визначити від яких факторів залежить ефективне функціонування даної галузі. Зокрема, це стосується покращення забезпечення підприємств сировиною, водними ресурсами, підвищення попиту і можливостей реалізації проду
План
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЛІСОВОЇ ТА ДЕРЕВООБРОБНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ
1.1 Сутність лісової та лісопереробної промисловості України
1.2 Структура лісової та лісопереробної промисловості
1.3 Принципи територіального розташування підприємств лісової та лісопереробної промисловості
РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА ЛІСОВОЇ ТА ЛІСОПЕРЕРОБНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ
2.1 Загальна характеристика лісової та лісопереробної промисловості України
2.2 Показники функціонування лісової та деревообробної промисловості України
2.3 Територіальна організація лісової та лісопереробної промисловості
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЛІСОВОЇ ТА ЛІСОПЕРЕРОБНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ
3.1 Перспективи розвитку лісової та лісопереробної промисловості
3.2 Упровадження зарубіжного досвіду у розвиток лісової та лісопереробної промисловості України