Сутність категорії часу в культурології і лінгвістиці. Проблеми класифікації фразеологічних одиниць; національно-культурна специфіка їх формування. Семантичний аналіз ідіом, що позначають час з образною складовою в англійській та російських мовах.
Аннотация к работе
3.1 Семантичний аналіз фразеологічних одиниць, що позначають час в англійській та російській мовахВважається, що сутність часу можна розкрити лише стосовно його до людини і тому час є певною формою "інтуїції", яка відповідає внутрішньому почуттю. Субєктивна оцінка часу базується на емоціях і почуттях, які безперервно змінюються, тому час може протікати швидко чи повільно, зупинятися або змінювати свій напрямок. Сприйняття часу по-різному відображається в різних культурах, тому що в сучасній цивілізації простежується поділ культур на поліхронні (акцентується увага на спілкування з людьми, налагодження звязків, сімю) і монохронні (акцент на завдання, роботу з формальними даними, індивідуальні досягнення) [70, с. Час являє собою форму існування матерії, за допомогою якої людина осягає світ. У відповідності з поставленими цілями і завданнями дослідження в якості основних методів аналізу використовувалися описовий (для опису категорії часу як обєкту наукового аналізу в філософії, культурології та лінгвістиці, фразеологічної одиниці як національно-специфічної одиниці мови, поняття та проблеми класифікації фразеологічних одиниць, вутрішньої форми фразеологічої одиниці, а також національно-культурної специфіки у фразеології), зіставний та лінгвокультурний (для проведення семантичного аналізу фразеологічних одиниць, що позначають час в англійській та російській мовах).Час є однією з головних категорій буття й однією з найважливіших, пізнаних людиною форм існування матерії, яка введена в мову як для того, щоб говорити про складні таємниці Всесвіту, так і для того, щоб осягнути найпростіші форми орієнтації людини в конкретному часі. Час, як і простір, є категорією, що формує як світосприйняття та самоусвідомлення кожної окремої людини, так і картину світу цілих епох. Ці терміни, називаючи розділи науки, явища, прилади, зберігають звязок із поняттям "Часу" [50, c. Справді, чимало аспектів у сучасному баченні категорії часу було почерпнуто саме з уявлень давніх народів, і особливо - з античності, що виявляється не тільки у сучасній базі термінів та понять на позначення темпоральності, а й у тих світоглядних парадигмах, які лягли в основу мислення сучасної людини. Учений називав час "споглядальним буттям", а "спостерігати за буттям - означає уявляти час, тобто проникати розумом, думками в умоглядне поняття часу" [36, c.Час є "безумовною передумовою буття людини", то він визначає спосіб існування людей, і людина "всі помисли про світ незмінно звязує з часом, відпущеним йому або світу, і з вічністю, як можливим безсмертям" [44, с. Час у культурі - це характеристика тривалості існування, що формується на основі психологічного і соціального часу, ритму, темпу, послідовності, координації зміни станів культури у цілому і всіх елементів, а також їх смислової наповненості для людини [42, с. Сприйняття подібних процесів властиво лише людині, яка саме через час сприймає всі зміни, що відбуваються в навколишньому світі. Так, у дитинстві час тягнеться дуже повільно, але чим старше стає людина, тим швидше плине час. Залежно від тренованості люди можуть більш менш точно визначати без годинника час доби, тривалість якихось подій, змусити себе прокинутися у потрібний час без будильника.Час - складне полікатегоріальне поняття, співвідносне із категоріями філософського, фізичного, психологічного, біологічного, соціального, історичного та лінгвістичного змісту, тому у дослідженні лінгвістичного аспекту цієї категорії необхідно опиратися на різні трактування поняття часу, представлені у природничих та гуманітарних науках. Час - граматична категорія, значення якої характеризують часову відповідальність (часову референцію) ситуації, що описується реченням. При цьому, як вважають дослідники, на скільки сегментів не ділилася б схема горизонтальної лінії часу, вона не здатна розмістити усі ті дієслівні форми, які так чи інакше повязані з часом. Той же час, який ми сприймаємо як фізичне явище, доречніше було б називати часом філософським чи культурологічним; він є проекцією фізичного часу на людську свідомість. Найяскравішим доказом відмінності картини "мовного" часу та часу фізичного вважаємо розбіжності у часових картинах світу різних мов, адже жодну мову в наш час неможливо повноцінно вивчати без порівняльного аспекту та залучення світового лінгвістичного досвіду.Підсумовуючи інформацію першого розділу слід засвідчити, що: Час є однією з основних форм буття, і як фундаментальна категорія філософії викликає інтерес різних дослідників до її вивчення в силу того, що вона представляє собою форму існування матерії, за допомогою якої людина осягає світ. Розглядаючи поняття "час" як феномен, необхідно перш за все підкреслити таку його властивість, як калейдоскопічність, оскільки за номінацією "час" стоять концепти найрізноманітніших типів. З одного боку, час (у філософському розумінні цього слова) є номінацією, яка несе в плані свого змісту логічно сконструйован
План
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. КАТЕГОРІЯ ЧАСУ ЯК ОБЄКТ НАУКОВОГО АНАЛІЗУ
1.1 Підходи до вивчення часу у філософії
1.2 Категорія часу в культурології
1.3 Категорія часу в лінгвістиці
Висновки до розділу 1
РОЗДІЛ 2. ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ОДИНИЦІ ЯК НАЦІОНАЛЬНО-СПЕЦИФІЧНІ ОДИНИЦІ МОВИ
2.1 Поняття та проблема класифікації фразеологічних одиниць
2.2 Внутрішня форма фразеологічої одиниці
2.3 Національно-культурна специфіка у фразеології
Висновки до розділу 2
РОЗДІЛ 3. ЛІНГВОКУЛЬТУРНИЙ АНАЛІЗ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ ЧАСУ В АНГЛІЙСЬКІЙ ТА РОСІЙСЬКІЙ МОВАХ