Роль імені в давньоєврейській мові. Асоціативно-семантичні лінії в імені Ісус Христос. Лексеми на позначення віри, їх кількість у текстах Нового Заповіту. Аналіз імені Первосвященик. Вираз "Ісус як Цар". Лінгвістична інтерпретація найменування Христос.
Аннотация к работе
Імям однієї людини називали цілу групу - сімю, рід, покоління. А все, як покличе Адам до них, до живої душі - воно ймення йому», людина утвердила свою владу, адже назвати кого-небудь або що-небудь у ті часи було рівнозначним тому, щоб одержати над ним владу, а знищити імя означало знищити його носія: «І на них Я повстану, - говорить Господь Саваот, - і витну імя Вавилону, й останок його, і нащадка, й онука, - говорить Господь!» [1, c. І не буде вже кликатись імя твоє: Аврам, але буде імя твоє: Авраам, бо вчинив Я тебе батьком багатьох народів. 14], «І сказав йому Бог: Не буде вже кликатися імя твоє Яків, але Ізраїль буде імя твоє. Зокрема, деякі виявляють почуття батька чи матері при народженні дитини: «І назвав Йосип імя перворідному: Манасія, бо Бог зробив мені, що я забув усе своє терпіння та весь дім мого батька.Таким чином, ураховуючи той факт, що імя в Біблії було носієм інформації про людину, можна стверджувати, що тим більше імя Ісуса Христа, яке було дане Йому Богом, є носієм смислів, які розкривають Його сутнісні риси та сторони діяльності. Лінгвістичне дослідження імені Ісус Христос дозволяє проаналізувати текстову мотивацію його значення через контекстно-семантичний опис звязків цих слів із значними функціонально-смисловими групами, які й визначають конструктивні елементи його смислового наповнення.
Вывод
христос віра заповіт первосвященик
Таким чином, ураховуючи той факт, що імя в Біблії було носієм інформації про людину, можна стверджувати, що тим більше імя Ісуса Христа, яке було дане Йому Богом, є носієм смислів, які розкривають Його сутнісні риси та сторони діяльності. Наділене таємною центробіжною силою, воно втягує у своє смислове поле мовні засоби, що представляють концептуальну інформацію Нового Заповіту. Лінгвістичне дослідження імені Ісус Христос дозволяє проаналізувати текстову мотивацію його значення через контекстно-семантичний опис звязків цих слів із значними функціонально-смисловими групами, які й визначають конструктивні елементи його смислового наповнення. При цьому спостерігається чітко виражена співвіднесеність між словами Ісус та Христос на рівні текстової інтерпретації та асоціативних ліній між ними.
Проведений лінгвістичний аналіз дає можливість сформулювати таке тлумачення цього імені: Ісус є Месією, Який спасає людей через служіння пророка, священика і царя. Найменування Пророк щодо Ісуса має таке значення: Той, Хто говорить і діє силою Бога, тобто як Пророк Ісус дає людям пізнання Євангелія; як Священик Він Своєю жертвою звільняє людей від гріхів, виступаючи потім посередником між Богом і ними; як небесний Цар Він вірою відкриває їм дорогу в Своє Царство.
Проаналізував раніш не висвітлені аспекти лінгвістичної інтерпретації імені Ісуса Христа, підтвердили та поглибили знання існуючих відомостей.
Список литературы
1. Огієнко І. Біблія або книги Святого Письма Старого і Нового Заповіту із мови давньоєврейської й грецької на українську наново перекладена, - К., 1992.
2. Г. Верклер. Герменевтика. Принципи и процес толкования Библии. - Б. м., б.р.
3. Моррис Л. Теология Нового Завета. - СПБ., 1995
4. Л.Л. Шевченко. Лінгвістична інтерпретація імені Ісуса Христа // Мовознавство: Наук. теор. журн. ін-т мовознав. ім. О.О. Потебні та укр. мовно-інформ. фонду НАН України. - 2006.- №2-3. - С. 153-162