Стилістичні і лексико-семантичні особливості жанру фентезі. Квазеліксеми у научній фантастиці. Процес формування та особливості створення ірреального світу у романі письменника-фантаста Дж. Мартіна за допомогою лінгвістичних та стилістичних засобів.
Аннотация к работе
Також актуальність виражається загальними завданнями вивчення літературних стилістичних та лінгвістичних засобів створення вигаданого світу, як одиниць художнього тексту, що сприяють осягненню глибинного змісту твору. У літературознавстві жанр фентезі до кінця XX століття не виділявся, дослідники не використовували і сам термін «фентезі». Толкін - автор «Володаря Кілець» та інших творів - його твори мають вагоме значення для розвитку жанру фентезі. Виняткову роль у розвиткові фентезі відіграв для літератури науковий кружок "Інклінгов" (англ. inkling - "натяк", ink - "чорнила", Інглінги - норманська династія "століття саг"), що діяв в Оксфорді. Найбільший розвиток жанр фентезі отримав у США, тому вагоме значення для розвитку фентезі мають також такі видатні американські письменники як Роберт Джордан «Око світу» (Robert Jordan, The Eye of the World, 1990), Робін Хобі «Учень вбивці» (Robin Hobb, Assassins Apprentice, 1995), Джордж Мартін «Гра престолів» (George RR Martin, A Game of Thrones, 1996) і Патрік Ротфусс «Імя вітру» (Patrick Rothfuss, The Name of the Wind, 2007).Слова «fantasy» і «imagination» є синонімами і позначають «уява», «фантазія», «здатність створювати в розумі образи реальних речей або нові уявлення» [24,222 ], однак вони мають різні відтінки значення, розрізняються за ознакою ступеня фантастичності, неправдоподібності уявних уявлень. Отже, назва жанру фентезі (fantasy) говорить про найбільшу ступень невідповідності образів дійсності. Термін фентезі, як і фантастика, походить від слова «фантазія» (у грецькій міфології фантазії - божество, що викликало ілюзії, що створювало образи, брат бога сновидінь Морфея). Фантазія в літературі та інших мистецтвах - зображення неправдоподібних явищ, введення вигаданих образів які не збігаються з дійсністю, ясно відчувається порушення художником природних форм, причинних звязків, закономірностей природи. Визначення жанру фентезі розпливчасті або обмежуються перекладом з англійської "fantasy " - фантазія, включаючи в жанр фентезі все, що може бути створене фантазією автора.Внаслідок цього обєкти і закономірності реального світу доповнені або заміщені в ньому вигаданими, однак, вони підносяться автором як можливі : цей світ логічний і внутрішньо несуперечливий, а також особливим чином співвіднесений з реальністю (метафора, гіпербола або алегорія реального світу). Описуючи створений авторською уявою світ, де реальні обєкти і явища співіснують з вигаданими, письменник - фантаст практично не може обійтися існуючим словниковим фондом. Для ідентифікації квазілексем використовуються два критерії: 1) екстралінгвальний (відсутність реалії, позначеної даними словом,в оточуючій нас дійсності), 2) лінгвістичний (відсутність даного слова або значення слова в словнику). Переважна більшість предметних імен в будь-якій мові являє словесні знаки, в семантиці яких, денотат і сигніфікат знаходяться один до одного у відношенні змісту поняття до його обсягу. У основі знакового значення слів даного типу лежить денотат, типізоване уявлення предмета, і сигніфікат, поняття, зміст якого становить істотні ознаки предметів даного класу. референтом в даному випадку виступає конкретний предмет, який є представником даного класу.Таким чином,твори наукової фантастики, і фентезі як різновиду художнього тексту можна віднести до можливих світів. Жанр фентезі приваблює письменників насамперед тим, що дозволяє величезну свободу авторської фантазії і дозволяє вводити на розповідь часом самі немислимі елементи. Слід зазначити, що дуже багато теоретиків намагалися дати універсальну класифікацію жанрових ознак. Кагана, до жанрових принципів ставляться: 1)пізнавальний аспект (власний, тематичний), 2) обсяг (новела, розповідь, роман), 3) оцінна сторона творчості (ода, елегія, комедія, трагедія), 4) ступінь участі фантазії, 5) прямий чи опосередкований сенс образності.У сучасному мовознавстві проблемами перекладу творів у жанрі фентезі інтенсивно займаються багато зарубіжних дослідників (R. Крім того, класичні зразки англо-американського фентезі, в тому числі книги професора Джона Рональда Руела Толкіна, перекладалися на російську мову у вигляді рідкісного винятку. Враховуючи синтез чарівної казки і міфу в структурі фентезійного твору, можна прийти до наступного висновку: при переведенні фентезі-творів необхідно враховувати основні вимоги до перекладу чарівних казок і міфу, а саме: дбайливе ставлення до образної системи твору-оригіналу, до засобів первинної та вторинної образності; відтворення індивідуального стилю автора; передача певного естетичного впливу з урахуванням можливого прочитання та інтерпретації твору на декількох рівнях. Мовна гра покликана не лише розважати, а й розвивати мислення і мову, креативні здібності читача (а при перекладі цього в творі - це дуже важливо), його уявлення про граматичне значення слова, розкривати прикордонні, парадоксальні випадки функціонування мовного знака. Текст Нового Завіту англійською мовою [7 ] також був
План
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
1.1 Сутність поняття фентезі
1.2 Лінгвістичні та стилістичні особливості жанру фентезі
1.2.1 Лексико-стилістичні особливості жанру фентезі
1.2.2 Лексико-семантичні особливості жанру фентезі
1.3 Концепт ірреального світу в художній літературі
Висновки до першого розділу
РОЗДІЛ 2. ЛІНГВІСТИЧНІ ЗАСОБИ СТВОРЕННЯ ІРРЕАЛЬНОГО СВІТУ У РОМАНІ ДЖОРДЖА Р.Р.МАРТІНА “A GAME OF THRONES”
2.1 Лексичні засоби створення ірреального світу у романі Дж. Р.Р. Мартіна “A Game of thrones”
2.2 Стилістичні засоби створення ірреального світу у романі Дж. Р.Р. Мартіна “A Game of Thrones”