Банкрутства в юридичній науці. Критерії абсолютної неплатоспроможності згідно Закону України. Провадження у справах про банкрутство. Строки ліквідаційної процедури. Дії ліквідаційних комісій. Особливості визнання банкрутом окремих категорій підприємств.
Аннотация к работе
Термін “банкрутство” походить від латинського слова bancarotta - зламаний ослін або banca rotta - розбитий банк. В римському праві неповернення боргу визначалося як небезпеччне для життя боржника та призводило до захоплення його майна кредиторами. За часів Середньовіччя гарантом забезпечення боргу був сам боржник - його життя, особиста свобода та недоторканність. Що до понять “неспроможність” і “банкрутство”, то вони в законодавстві переважної більшості держав вживаються як абсолютні синоніми. Не може порушуватися справа про банкрутство, якщо боржник не включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України або до Реєстру суб*єктів підприємницької діяльності, а також стосовно боржника, щодо якого вже порушено справу про банкрутство, іноземних осіб та міжнародних організацій, розташованих за межами України.4 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” провадження у справах про банкрутство регулюється Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Законом. Провадження у справах про банкрутство складається з процедур установлення факту неплатоспроможності боржника та без спірності вимог кредитора, що ініціює провадження (коли справа порушується за заявою кредитора), виявлення всіх можливих кредиторів і санаторів, санації (коли остання можлива) або визнання боржника банкрутом. У разі надходження кількох заяв про визнання одного і того ж боржника банкрутом до порушення провадження у справі отстаннє порушується за наявності підстав для цього за заявою, що надійшоа першою. Ініціювання боржником порушення справи про банкрутство однозначно свідчить про відсутність між боржником та його кредиторами спору про наявність і неоплатність боргу, оскільки сам боржник визнає ці обставини. Господарський суд відмовляє у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство, якщо: Боржник не є юридичною особою або не включений до Реєстру СПД;У випадках, передбачених Законом, господарський суд приймає постанову про визнаня боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру. 23 Закону з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу; укладення угод, пов*язаних з відчуженням майна банкрута чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому цим розділом; У постанові господарського суду про визнання боржника банкрутом призначаються ліквідатори з числа представників зборів, кредиторів, банків, фінансових органів, а також Фонду держмайна, якщо банкрутом визнане державне підприємство. Дії ліквідаційних комісій можуть бути оскаржені до господарського суду: банкрутом або власником його майна, або уповноваженим ним органом;40 Закону Господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство, якщо: боржник не включений до Єдиного державног реєстру підприємств та організацій України або Реєстру СПД; подано заяву про визнання банкрутом ліквідованої або реорганізованої (крім реорганізації у формі перетворення) юридичної особи; затверджено звіт керуючого санацією боржника в порядку, передбаченому Законом; кредитори не висунули вимог до боржника після порушення провадження у справі про банкрутство за заявою боржника.Становлення і розвиток в Україні інституту неспроможності (банкрутства) супроводжується процесом диференціації особливостей його застосування до господарюючих субєктів, залежно від виду здійснюваної ними діяльності. Такий підхід відповідає сучасним тенденціям розвитку законодавства про неспроможність, що виражається у пріоритетному розвитку норм реабілітаційного характеру й врахуванні публічної складової у функціонуванні того або іншого неплатоспроможного підприємства-боржника. Сучасні проблеми банкрутства містоутворюючих підприємств зобовязують центральні органи влади до пошуку оптимальних рішень, які враховують особливості даних господарюючих субєктів. Основними завданнями Комісії є координація дій міністерств, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, пов*язаних із запобіганням банкрутства і виробленням єдиних підходів та оптимальних шляхів відновлення платоспроможності містоутворюючих підприємств, підприємств, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, особливо небезпечних підприємств і суб*єктів природних монополій, які знаходяться у державній власності або доля державної власності яких перевищує 25 %, а також у випадку відкриття провадження у справі про їхнє банкрутство. Особливу увагу комісія має приділяти питанням запобігання банкрутству, у тому числі, містоутворюючих підприємств.Доля багатьох підприємств Украъни, що пройшли через процедуру банкрутства, свідчить, що вона майже завжди веде до зупинки і фактичної загибелі виробництва, хоча в теоретичному аспекті сам по собі метод банкрутства непоганий. Однак для української економіки стало практикою свідоме довед
План
План
Вступ
1. Порядок ліквідації юридичної особи у звязку з банкрутством
2. Провадження у справах про банкрутство
3. Ліквідаційна процедура
4. Припинення провадження у справі про банкрутство
5. Особливості визнання банкрутом окремих категорій СПД