Щитовидна залоза - ключова ланка в організмі людини. Вплив гормонів щитоподібної залози на органи і обмін речовин організму. Основні функції щитоподібної залози. Патології щитоподібної залози та причини, що викликають їх. Дефіцит йоду і його наслідки.
Аннотация к работе
Захворювання ендокринної системи існували завжди, скільки існує людство. Народна ж медицина на захист ендокринної системи віднаходила природні засоби, особливо добре допомагали рослини із певними властивостями, про які знали в основному знахарі. Значною профілактикою захворювань щитовидної залози була їжа, вдало продумана рецептура українських страв. Про буряк годі й говорити - він вживався щодня в борщі, буряківниках, салатах та вінегретах, бо інакше такі страви не були б українськими. Та і рецептів для лікування її знали багато, хоч захворювань, порівняно з теперішнім часом, було значно менше.Залози, які не мають вивідних проток і свої хімічні продукти (гормони) виділяють безпосередньо у кров, називаються ендокринними. За своєю формою щитоподібна залоза нагадує метелика або підкову, розташована в перед ній ділянці шиї нижче від підязикової кістки і прикриває собою бічну поверхню гортані та передньобічну поверхню трахеї. Гіпофункція (недостатня діяльність) щитоподібної залози спричинює особливу набряклість тканин (мікседему), що проявляється у зниженні обміну речовин та зменшенні розумових здібностей. Гіперфункція (надмірна діяльність) щитоподібної залози призводить до базедової хвороби, яка характеризується хворобливою збудливістю нервової системи, прискоренням пульсу, витрішкуватістю, різким підвищенням обміну речовин тощо. Як ми вже говорили, щитоподібна залоза, як й інші ендокринні органи, виробляє гормони, що надходять у кровообіг.Давно вже встановлено, що стан майже усіх людських органів-а відповідно, і вразливість перед хворобами - дуже залежить від роботи щитоподібної залози, точніше - від забезпечення її йодом. Багато хто вважає, що нестача йоду стосується лише людей із зобом. Оскільки значна кількість новобранців з гірських районів через розумову відсталість та вади слуху була непридатною до військової служби, Наполеон Бонапарт наказав вивчити причини захворювання на зоб у підданих. У 1812 році Бернар Куртуа, син відомого французького селітровара, відкрив йод. По-перше, така технологія не може дати гарантії рівномірності насичення солі йодом - десь його може бути менше, а десь і збереться небезпечна доза.