Причини метаболічних порушень у курей: порушення режиму годівлі, нестача вітамінів у кормах. Діагностика сечокислого діатезу при промисловій технології утримання птахів. Патологоанатомічні зміни в організмі та проведення лікувально-профілактичних заходів.
Аннотация к работе
Аналіз даних ветеринарної статистики і багатьох літературних джерел свідчить про те, що хвороби спричинені обміном речовин досить часто реєструються в птахівничих господарствах усіх країн світу. Найчастіше метаболічні захворювання реєструються загону курячих різних порід і кросів при інтенсивній технології вирощування. За даними патологоанатомічного розтину та лабораторних досліджень хвороби птиці повязані з порушенням обміну речовин реєструються як у дорослої птиці так і у молодняку.Подагра курей (сечокислий діатез)-захворювання, повязане, головним чином з порушенням білкового обміну, що супроводжується підвищеним утворенням сечової кислоти, накопиченням її в крові та тканинах, ураженням вивідних шляхів та відкладенням сечокислих солей по вісцеральних поверхнях та суглобах. Відомо, що найбільше поширення сечокислий діатез має серед різних вікових груп птиці, яка утримується на птахофабриках. Айткін і співавтори [18] вважають, що вісцеральна форма сечокислого діатезу це порушення функції тканин і сама по собі не є захворюванням. Птиця відноситься до тварин з урекотелічним типом обміну, при якому кінцевим продуктом є сечова кислота - азотуринуючий компонент сечі. Хвороба виникає частіше виникає у курчат серед поголівя птиці, яке перехворіло на інфекційні хвороби (пулороз, колібактеріоз, аспергильоз) незаразні - гіповітамінози, мікроелементози, передозування солей кальцію, згодовування кормів з підвищеними показниками кислотного або перекисного числа, передозування кормів тваринного походження, недостатнє напування[1,18,11].Етіологічні фактори можуть впливати на збільшення продукції сечової кислоти в організмі птиці і затруднене її виведення нирками внаслідок запальних процесів. Накопичення сечової кислоти в крові відбувається при інтенсивній годівлі білковими кормами тваринного походження (мясо, мясо - кісткове борошно, рибне борошно, риба), при згодовуванні раціонів з підвищеним вмістом рослинного білка і нестачею незамінних амінокислот, при сухому концентрованому типі годівлі, при недостатній інсоляції, гіподинамії [16]. Причинами подагри є також перенасичення корму білками та нуклеїновими кислотами, первинне ураження нирок, недостатні по білку та недоброякісні корми, з якими в організм попадають такі кислоти, як молочна, масляна, ацетонова, а також гіподинамія та стрес [20]. Активність цього ферменту в 10-15 разів вище в печінці курей порівняно з іншими тваринами, оскільки обмін азоту в урикотелічних тварин та уреотелічних відрізняється [12] рівень глутамінсинтетазної активності у птиці може мінятися при різному вмісті білка в раціоні і дуже важливий в регуляції утворення сечової кислоти. У птахів гломелулярна фільтрація нижча за інших тварин, а тубулярна секреція прямує до найбільшого виділення шлаків: наприклад тубулярні клітини декретують амоній, фосфат, сечову кислоту, урати та іони Н - всі речовини,що підтримують ниркове виділення кислот.Розрізняють чотири форми подагри: вісцеральну - урати відкладаються на серозних покривах і внутрішніх органах; суглобову - урати нагромаджуються переважно в суглобах; змішану - вісцерально-суглобову і локальну, коли солі сечової кислоти переважно відкладаються у нирках і сечоводах [16]. При вісцеральній подагрі птиця пригнічена, малорухлива, у неї спостерігаються анорексія, підвищена спрага, діарея, скуйовдженість піря. пух і піря навколо клоаки забруднені білим послідом, який містить крупинки сечокислих солей, шкіра навколо клоаки запалена. За даними ряду авторів[1,4,14,16,29] при вісцеральній подагрі спостерігається ціаноз шкіри та слизових оболонок рота, очей, розвиток набряків голови і шиї, надлишкове виділення уратів в посліді(більш 1/3). У молодняку пух і піря навколо клоаки склеюються уратами і слугує причиною загибелі від закупорки сфінктера клоаки[29]. При подальшому розвитку захворювання суглоби деформуються, ущільнюються, рухи в суглобах обмежуються, а потім припиняються.Суттєву допомогу може надати біохімічне дослідження крові і тканин на вміст сечової кислоти і уратів. При диференційній діагностиці слід виключати кокцидіоз, пастерельз і сальмонельоз, при хронічному перебігу - туберкульоз, хворобу Марека і лейкоз.При появі у господарстві подагри в раціонах птиці збільшують вміст зеленої підкормки сінного борошна або овочів і коренеплодів, так як продукти обміну цих кормів, маючи основний характер сприяють розчиненню і виділенню сечової кислоти, попереджаючи ацидоз. Для швидкого виходу курчат з ацидозу застосовують випоювання 0,2%-ого розчину бікорбанату натрію протягом 5 днів, перерва 5 днів і знову курс лікування 0,3%-ним розчином бікарбонату натрію 5 днів. Для зняття ацидозного стану у курей додають бікорбанат натрію 3г/кг комбікорму протягом 15-20 днів. Важливими факторами, що забезпечують здоровя птиці, є отримання повноцінного приплоду, створення оптимальних умов утримання і годівлі, запобігання стресам. Маса інкубаційних яєць у курей має бути 50г. вміст у 12г жовтка ретинолу у курей має бути 6-8мкг, вітаміну В2-3-5мкг, сума каротиноїдів 15-20мкг.Сеч
План
Зміст
Вступ
1. Визначення захворювання та причини його виникнення
2. Патогенез сечокислого діатезу
3. Симптоми та патологоанатомічні зміни
4. Діагностика та диференційний діагноз
5. Лікувально-профілактичні заходи при сечокислому діатезі
Висновок
Список використаної літератури сечокислий діатез курка метаболічний