Загальна характеристика захворювань суглобів. Етіологія, патогенез, клініка артрозів. Особливості лікувальної фізичної культури. Методика лікувального масажу. Фізіотерапевтичні процедури при реабілітації. Особливості застосування механотерапії і працетера
Аннотация к работе
Актуальність даного дослідження полягає в тому, що артрози найбільш розповсюджене захворювання суглобів, в основі якого лежать передчасне старіння і дегенерація суглобного хряща, обумовлені порушенням метаболізму. Артроз - це дегенеративно-дистрофічне захворювання суглобів, при якому виникають зміни в суглобовому хрящі з наступними кістковими розростаннями. Люди, які через особливості своєї роботи ведуть малорухоме життя, не компенсуючи недостачу рухів фізкультурою, прирікають свій організм на згасання. Але коли хворий починає видужувати, спокій повинен поступитися місцем перед тонізуючим, тренувальним режимом рухів. Заняття лікувальною фізкультурою мобілізують волю і сили хворого на боротьбу з недугою, відвертають від навязливих, гнітючих думок, вселяють почуття віри в одужання.Уражаються саме ті суглоби, що найбільше навантажуються під час трудової чи спортивної діяльності: колінні суглоби-у вантажників, важкоатлетів, футболістів, лижників, борців; ліктьові - у працюючих з пневматичними молотами, тенісистів, фехтувальників, гімнастів, стрільців; поперекова ділянка хребта - у гімнастів, борців, стрибунів у воду та стрибунів на лижах, веслярів та ін. Першими ознаками хвороби є відчуття незручності в суглобі, тугорухливість після спокою, яка зникає під час рухів, слабкість і швидка втомлюваність навколишніх мязів, біль у суглобі після великого навантаження. Первісно остеохондроз хребта проявляється швидкою втомлюваністю мязів спини, болем при тривалому статичному навантаженні. При ураженні шийного відділу хребта у хворих виникає ниючий, стискуючий, рвучий, пекучий біль в задній і боковій ділянці шиї, потилиці, плечі. При попереково-крижовому остеохондрозі хворі скаржаться на біль, печіння та простріли у попереку, біль по ходу сідничного нерва, затерплість ніг, мерзлякуватість, судоми в литкових мязах і та ін.Припускають зараження грибком хлібних чи злаків недолік мікроелементів (селен) у воді і ґрунті. В епіфізах кіст розвивається дегенеративний процес, що веде до деформації суглоба і порушенню росту кіст, головним чином у дітей у віці 6-14 років. Тривалість гострого періоду та його важкість залежать від локалізації процесу, анатомічних змін у місці ураження, супутньої патології і причин, що викликали захворювання. Діагноз ставлять на підставі клініко-рентгенологічних ознак артроза, що розвилися після попереднього чи артриту травми суглоба, а також при наявності уроджених порушень статики.До останніх відносять пасивні, активні за допомогою і без неї вправи для ураженої кінцівки, що виконують у полегшених умовах, махові рухи у хворих суглобах і на розслаблення. Поступово біль зменшується і збільшується амплітуда рухів в ураженому суглобі, хворому призначають напівпостільний режим і переходять до застосування ЛФК за II періодом. O усі вправи слід чергувати з вправами на розслаблення; Як затихає больовий синдром вводять вправи на зміцнення мязів плечового пояса і верхніх кінцівок, які чергують з дихальними і вправами на розслаблення. Вправи на розслаблення мязів верхніх і нижніх кінцівок 1-2 Не допускати болю при виконанні вправ, рухів у шийному відділі хребта при виконанні вправЛікувальний масаж застосовують при затиханні гострих проявів захворювання для зменшення болю; розслаблення мязів, протидії розвитку контрактурам і атрофії мязів; покращання крово-та лімфообігу, трофічних процесів в уражених зчленуваннях і навколишніх тканинах; психоемоційного тонусу хворого. При остеохондрозі масажують паравертебральні зони спинномозкових сегментів і рефлексогенні зони грудної клітки і ділянки таза; мязи спини, сідниць; гребені клубових кісток, реберні дуги, міжреберні проміжки, остисті відростки; кульшові і плечові суглоби.Фізіотерапію призначають у гострий період для знеболюючого, протизапального впливу на уражену ділянку; розслаблення мязів і активізації крово-і лімфообігу, окисно-відновних і обмінних процесів, ліквідації набряку тканин; протидії дегенеративно-дистрофічним процесам, збереженню і відновленню функції суглобів.Механотерапію використовують для відновлення і підтримання досягнутої амплітуди рухів у суглобі, розтягнення і поліпшення еластичності мязів і звязок, відновлення їх сили і витривалості, тренування серцево-судинної і дихальної систем, підтримання загальної фізичної працездатності. Хворим на ревматоїдний артрит, деформуючий артроз, остеохондроз під час ремісії рекомендують періодично лікуватися на бальнеологічних і грязьових курортах (Саки, Євпаторія, Хмельник, Бердянськ, Одеса та ін.) з використанням кліматотерапевтичних процедур і морських купань. Ефективність фізичної реабілітації при захворюваннях суглобів визначають, окрім загально клінічних показників, за показниками збільшення амплітуди рухів і відновленням функції суглобів і хребта, сили і витривалості мязів, координації рухів, розвитком тимчасових і постійних компенсацій, відновленням функціонального стану організму і фізичної працездатності, трудових навичок, здатністю хворих до побутової і виробничої діяльності, стійкістю і тривалістю ре
План
ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ПАТОФІЗІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ АРТРОЗІВ 6
1.1. Загальна характеристика захворювань суглобів 6
1.2. Етіологія, патогенез, клініка артрозів 10
РОЗДІЛ 2. ЗАСТОСУВАННЯ ЗАСОБІВ ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ПРИ АРТРОЗІ 12
2.1. Особливості лікувальної фізичної культури при артрозі 12
2.2. Методика лікувального масажу при артрозі 18
2.3. Фізіотерапевтичні процедури при реабілітації артрозу 19
2.4. Особливості застосування механотерапії і працетерапії 19