Косметика як цілісна система знань про будову шкіри, про її роль в процесах життєдіяльності і загальному обміні організму, особливості. Загальна характеристика типів основ кремів та мазей. Знайомство з функціями шкіри: терморегуляторна, секреторна.
Аннотация к работе
Історія гігієни і косметики починається з давніх часів, коли первісні люди почали вмиватися, очищати і помякшувати шкіру, захищати її від сонця, вітру, дощу, снігу, намагалися зробити свою зовнішність більш привабливою. Багаті єгиптянки широко користувалися притираннями, запашними водами, пахощами, оліями для намащування шкіри, засобами для ароматизації шкіри і волосся. Для еластичності шкіри обличчя, шиї і рук використовували кисломолочні продукти, для помякшення і відновлення - жири й олії. Памятники народної культури повідомляють, що жінки Стародавньої Русі, піклуючись про красу шкіри особи і тіла, з успіхом використовували для цієї мети природні чинники (сонце, воду, тепло і холод), харчові продукти (молоко, кисле молоко, житній хліб, сметану, хлібний квас, мед, толокно, рослинне і вершкове масло, огірки, яйця і ін.), цілющі властивості багатьох рослин. Микояна в Москві був створений «Інститут косметики і гігієни Главпарфюмерпрома», реорганізований в 1966 р. в Московський НДІ косметології, а пізніше - в «Інститут пластичної хірургії і косметології».Рослини, використовувані в косметиці, належать у більшості випадків до числа лікарських, нехай навіть не завжди офіційно визнаних. Як продукти живих організмів ці речовини нерідко для організму ближче, ніж штучні, добре сприймаються і не так обтяжують метаболізм. Крім того, переносимість окремих рослинних речовин індивідуально розрізняється; не рідкістю є алергічна реакція на усіма визнані лікарські рослини, наприклад, на ромашку.Цікаві з косметичної точки зору речовини можуть міститися в різних частинах рослини(насінні, коренях, листі, квітках і так далі).
Вывод
Рослини, використовувані в косметиці, належать у більшості випадків до числа лікарських, нехай навіть не завжди офіційно визнаних. Як продукти живих організмів ці речовини нерідко для організму ближче, ніж штучні, добре сприймаються і не так обтяжують метаболізм. Оскільки йдеться про складні комплекси речовин, то і їх дія теж є комплексною. Дії окремих компонентів дуже часто вдало доповнюють один одного. Деякі з основних видів сировини(наприклад, ліпіди) часто містять сприятливо діючі супроводжуючі речовини. Але це не є правилом, є і такі рослини, які можуть бути шкідливими і навіть украй небезпечними. Крім того, переносимість окремих рослинних речовин індивідуально розрізняється; не рідкістю є алергічна реакція на усіма визнані лікарські рослини, наприклад, на ромашку.Цікаві з косметичної точки зору речовини можуть міститися в різних частинах рослини(насінні, коренях, листі, квітках і так далі). На їх кількість і будову впливають різні обставини, до яких належать передусім період вегетації, погодні умови, живлення і навіть час доби.Прагнучи забезпечити комплексне протизапальне, антимікробне, терпке, помякшувальне або інші види лікувально-косметичної дії, до складу препаратів часто вводять комплекс БАВ(вітаміни, мікроелементи, білки, ферменти, гормони, ефірні олії та ін.). Чим більше в косметичному препараті міститься речовин природного походження, особливо біологічно активних речовин з рослин, тим повноцінніше і корисніше вважається косметичний препарат.
Список литературы
1. http://nephertity.com
2. http://www.cbio.ru
3. Самуйлова Л.В. Косметическая химия: учеб. издание. В 2 ч. Ч.1: Ингредиенты - М.: Школа косметических химиков, 2009.
4. Гаммерман А.Ф. Курс фармакогнозии. - Л.: Медицина, 2007.
5. Калантаєвська К. А. Морфологія та фізіологія шкіри людини. - К.: Здоровя, 1965.
6. Кольгуненко Й. Й. Основы геронтокосметологии. - М.: Медицина, 1974.
7. Новая косметология. - М.: Косметика й медицина, 2010.
8. Практическое пособие для косметолога-эстетиста. Ч. 1,2/ Под редакцией Л. В. Новиковой. - М., 1999-2000.
9. Справочник по косметике / Под общей редакцией проф. М. А. Розентула: - М.: Медицина, 1964.
10. «Les Nouvelles Esthetiques». - М.: Космопресс, 2000-2004.
11. Rassner G. und Steinert U. Dermatologie. Lehrbuch imd Atlas. - Urban&Shwarzenberg, 1992.
12. Гринкевич Н.И., Ладыгина Е.Я. Фармакогнозия. Атлас. М.: Медицина, 1989.
13. Попов Л.П. Лекарственные растения в народной медицине. - Киев: Здоровя, 1969.
14. Современная фитотерапия / под ред. В. Петкова. - София: Медицина и физкультура, 1988.
15. Лікарська рослинна сировина - Вид. офіц. - М.: Вид-во стандартів, 2008.