Лікарські форми застосування, властивості випробування на чистоту, методи ідентифікації кількісного виявлення лікарської субстанції, анестезин - Курсовая работа
Інтерпретування хімічної будови анестезину. Анестезин як похідний п-амінобензойної кислоти. Добування анестезину, його властивості, кількісне визначення. Випробування на чистоту препарату, фармакологічна дія. Реакція на первинну ароматичну аміногрупу.
Аннотация к работе
При нітруванні толуолу утворюється п - нітротолуол [1; 263]: n-Нітротолуол окиснюється біхроматом калію до n-нітробензальдегіда, а потім до n-нітробензойної кислоти (схема 1.2.1.2): Отриману n-нітробензойну кислоту етерифікують етиловим спиртом в присутності сірчаної кислоти (схема 1.2.1.3): Етиловий спирт n-нітробензойної кислоти відновлюють залізними опилками в присутності оцтової кислоти СН3СООН (слабку органічну кислоту застосовують для уникнення омилення эфіра. Отримання п-нітробензойної кислоти [2; 251]: Отримання етилового ефіру п-нітробензойної кислоти (схема 1.2.2.2.): Отримання технічного анестезину (схема 1.2.2.3.): Роль хлористого амонію як електроліту полягає в активації процесу вологою корозії заліза за схемою: Наведене вище сумарне рівняння процесу може бути виражене наступними рівняннями реакцій відновлення: При осадженні іонів заліза (у вигляді Fe(OH)2, Fe(OH)3, FECO3, відповідних оксидів заліза (II і III)) кальцинованою содою, мають місце також реакції нейтралізації хлороводню і хлористого амонію: Можлива домішка непрореагованої вихідної п-амінобензойної кислоти після відновлення та обробки содою утворює натрієву сіль п-амінобензойної кислоти. Кількісне визначення анестезину проводять методом нітритометрії, яке полягає в титруванні його розчину 0,1 М розчином NANO2 в кислому середовищі при наявності KBR. Лужний гідроліз (ДФУ): 50 мл Випробуваної субстанції розчиняють в 10 мл 10% розчину натрій гідроксиду при нагріванні і кипятять протягом 5 хвилин; до утвореного, попередньо охолодженого розчину, додають 5 мл 10% розчину натрій гідроксиду і 2 мл водного 0,05 М розчину йоду - зявляється специфічний запах і поступово утворюється жовтий осад йодоформу, який може здаватися аморфним, однак під мікроскопом (лупою) можна розпізнати гексагональні і зірчасті кристали (схема 1.3.5.1.) Розчин охолоджують, добавляють 15 мл води Р, 0,02-0,05 г. калій броміду Р (каталізатор), 0,1 мл 0,25% розчину нейтрального червоного Р [в якості індикатора також використовують тропеолін-00 (аналітичний сигнал: зміна червоного забарвлення на жовте); чи змішаний індикатор - суміш тропеоліну-00 з метиленовим синім (аналітичний сигнал: зміна червоно-фіалкового забарвлення на блакитне), чи використати зовнішній індикатор - йодокрохмальний папір] і повільно титрують із мікробюретки 0,1 М розчином натрій нітриту, додаючи в кінці титрування ще 0,1 мл 0,25% розчину нейтрального червоного Р.Разом з появою нових ефективних лікарських засобів підвищується необхідність в сучасному науковому обґрунтуванні способів приготування і удосконалення технології лікарських форм та методів їх дослідження. Завдання, поставленні перед фармацевтичною хімією як галуззю фармації, можуть бути розвязані тільки на рівні наукових досліджень, розробки і вдосконалення методів оцінки і якості лікарських засобів. У курсовій роботі висвітлено значимість і фармакологічну ефективність анестезину, способи отримання, фізико-хімічні властивості, реакції та методи ідентифікації, найбільш широко вживані методи кількісного визначення, особливості умов зберігання, вказано на правильність застосування і дози препаратів.
Вывод
За останній час у галузі технології лікарських форм досягнуті значні успіхи. Разом з появою нових ефективних лікарських засобів підвищується необхідність в сучасному науковому обґрунтуванні способів приготування і удосконалення технології лікарських форм та методів їх дослідження.
Великі завдання стоять перед фармацевтичною хімією, дослідження якої повинні випереджати практику, відкриваючи нові шляхи удосконалення лікарського забезпечення України.
Завдання, поставленні перед фармацевтичною хімією як галуззю фармації, можуть бути розвязані тільки на рівні наукових досліджень, розробки і вдосконалення методів оцінки і якості лікарських засобів.
У курсовій роботі висвітлено значимість і фармакологічну ефективність анестезину, способи отримання, фізико-хімічні властивості, реакції та методи ідентифікації, найбільш широко вживані методи кількісного визначення, особливості умов зберігання, вказано на правильність застосування і дози препаратів.
Досліджено, що фізіологічна активність анестезину, аналогічно фізико-хімічним властивостям, безпосередньо звязана з його хімічною структурою. Цей принцип дає змогу встановити залежність між структурою і дією фармацевтичного препарату і тому особливо важливий для науки.
Хімічні властивості зумовлені наявністю ароматичного циклу, амінної та складноефірної груп. Саме ці структурні компоненти приймають участь в реакціях ідентифікації, кількісному визначенні, випробування на чистоту.