Дослідження правової природи катування як злочину за міжнародним правом. Висвітлення загальних положень заборони катування. Характеристика та аналіз об’єкту й ознак злочину катування на основі міжнародно-кримінологічного підходу до оцінки його складу.
Аннотация к работе
Що стосується субєктивної сторони, не можемо не погодитися з тим, що навіть якщо мотиви і не мають значення для кваліфікації основного складу злочину, той факт, що катування може бути здійснено тільки з прямим умислом, передбачає мотив як необхідний елемент, що формулює психологічний механізм здійснення злочину.
Вывод
Узагальнюючи, варто зазначити, що, незважаючи на все розмаїття думок та поглядів науковців щодо конструкції складу злочину катування, найбільш актуальною, на нашу думку, є позиція щодо розширеного тлумачення обєкта катування, а саме у контексті розподілу на основний безпосередній, додатковий та факультативний обєкти, що охоплює собою більший спектр відповідальності за вчинення подібних злочинів.
Що стосується субєктивної сторони, не можемо не погодитися з тим, що навіть якщо мотиви і не мають значення для кваліфікації основного складу злочину, той факт, що катування може бути здійснено тільки з прямим умислом, передбачає мотив як необхідний елемент, що формулює психологічний механізм здійснення злочину.
Таким чином, проблема кримінально-правової кваліфікації катування з точки зору забезпечення прав особи у доктрині досить опрацьована. Розбіжності думок науковців тут лише підтверджують перспективу вдосконалення конструкції та сутності самого складу злочину катування.
У той же час, попри відчутний міжнародно-правовий зміст цього злочину, що повязаний з глобальною конфліктогенністю катування щодо народів (націй) і посилює соціально-економічну міжцивілізаційну поляризацію на геополітичному просторі, такий суто міжнародний різновид катування, на жаль, залишається поза увагою кримінологічної науки і науки міжнародного кримінального права.
Список литературы
1. М. Гнатовський. Український часопис міжнародного права. - № і. - 2005. - С. 22-25.
2. Prosecutor v Mucicetal., ICTY (Trial Champer I), Case No. IT - 96-2і «Celebici», Judgment of 16 November і998, para. 442.
3. Деркунский Д.В. Новый взгляд на проблему определения объекта истязания // «Черные дыры» в российском законодательстве. - 2007. - № 1. - С. 100.
4. Шарапов Р.Д. Физическое насилие в уголовном праве. - М. : Юридический Центр-Пресс, 2001. - С. 193-194.
5. Фойницкий И.Я. Курс уголовного права. Часть Особенная. Посягательства личные и имущественные. 6-е изд. - СПБ. : Типография М.М. Стасюлевича, 1912. - С. 78.
6. Егоров В.С. Понятие состава преступления в уголовном праве : учеб. пособие. - М., 2001. - С. і9.
7. Тартаковский А.Д. Криминологические проблемы борьбы с истязаниями : автореф. дис. ... канд. юрид. наук. - М., 1981. - С. 9.
8. Симинєнко А.Н., Пестерева Ю.С. Истязание: уголовно-правовые и криминологические аспекты : монография. - М. : Юрлитинформ, 2011. - 192 с.
9. Werle G. Principles of International Criminal Law. - The Hague, 2005. - P 246-247.