Кіберзлочин як передбачене кримінальним законом суспільно небезпечне винне діяння, що полягає в протиправному використанні інформаційних та комунікаційних технологій. Протидія і розслідування кіберзлочинів - завдання правоохоронних органів України.
Аннотация к работе
Так, у Кримінальному кодексі України (КК України) передбачено окремий розділ, присвячений злочинам у сфері використання електроннообчислювальних машин (компютерів), систем та компютерних мереж і мереж електрозвязку. Перші кроки щодо протидії кіберзлочинам в Україні та їх відмежування від загальнокримінальних правопорушень були здійснені з ухваленням Закону України від 20 жовтня 1994 року № 218/94-ВР [1], яким до КК України 1960 року «Про внесення змін і доповнень до Кримінального кодексу України та Кримінально-процесуального кодексу України» було внесено зміни у ст. Так, у вказаному нормативно-правовому акті діянням у сфері інформаційної безпеки було присвячено окремий розділ XVI «Злочини у сфері використання електроннообчислювальних машин (компютерів), систем та компютерних мереж», який містив усього три статті: 361 «Незаконне втручання в роботу електроннообчислювальних машин (компютерів), систем та компютерних мереж», 362 «Викрадення, привласнення, вимагання компютерної інформації або заволодіння нею шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем» та 363 «Порушення правил експлуатації автоматизованих електроннообчислювальних систем». Законом України від 5 червня 2003 року № 908-IV були внесені зміни до цього Кодексу, відповідно до яких назву розділу XVI змінено на «Злочини у сфері використання електроннообчислювальних машин (компютерів), систем та компютерних мереж і мереж електрозвязку»; ст. кримінальним правопорушенням, механізм підготовки, вчинення або приховування яких передбачає використання електроннообчислювальних машин (компютерів), систем та компютерних мереж і мереж електрозвязку (у сферах платіжних систем; обігу інформації протиправного характеру із використанням електроннообчислювальних машин (компютерів), систем та компютерних мереж і мереж електрозвязку (протиправного контенту); економіки, яка включає в себе фінансові та торгові транзакції, що здійснюються за допомогою мереж електрозвязку чи компютерних мереж, а також протидію забороненим видам господарської діяльності у цій сфері (електронної комерції); надання телекомунікаційних послуг; а також шахрайствам і легалізації (відмиванню) доходів, одержаних від зазначених вище кримінальних правопорушень).
Список литературы
1. Про внесення змін і доповнень до Кримінального кодексу України та Кримінально-процесуального кодексу України: Закон України від 20 жовтня 1994 року № 218/94-ВР.
2. Положення про Департамент кіберполіції Національної поліції України: наказ Національної поліції України від 10 листопада 2015 року № 85.
3. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод: від 4 листопада 1950 року.
4. Лист від 13 вересня 2016 року № 9-2388/0/4-16 до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
5. Бельський Ю. Щодо визначення поняття кіберзлочину / Ю. Бельський // Юридичний вісник. - 2014. - № 6. - С. 414-418.
6. Конвенція Ради Європи про кіберзлочинність: від 23 листопада 2001 року.
7. Коржевський М.В. Кримінально-правова охорона інформаційної безпеки України: моногр. / Карчевський М.В.; МВС України, Луган. держ. ун-т внутр. справ ім. Е.О. Дідоренка. - Луганськ: РВВ ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка, 2012. - 528 с.
8. Кравцова М.О. Запобігання кіберзлочинності в Україні: моногр. / М.О. Кравцова, О.М. Литвинов / [за заг. ред. д-ра юрид. наук, проф. О.М. Литвинова]. - Х.: Панов, 2016. - 212 с.