Класифікація кумаринів, їх різновиди та головні фізико-хімічні властивості, виявлення, виділення та кількісне визначення. Розповсюдженість кумаринів та їх біологічна дія. Характеристика трави буркуну лікарського, насіння та листя каштану кінського.
Аннотация к работе
Інший препарат - кратал, що містить амінокислоту таурін, екстракт плодів глоду колючого і екстракт трави собачої крапиви, широко застосовують для лікування вегето-судинної та нейроциркуляторної дистонії, хронічної ішемічної хвороби серця, кардіоміопатії. Кумарини - класс природніх сполук, який міститься у рослинах, основою хімічної будови яких є кумарин або ізокумарин. Свою назву кумарин отримав від місцівої назви цього дерева - «coumarouna». Сполуки утворені в результаті конденсації кумарину з 2,2 - диметилпіраном в положеннях 5,6; 6,7 або 7,8 та мають замісники у всіх кільцях. В їх основу покладено здатніть кумаринів утворювати стійкі червоно-пурпурні розчини з діазотованими n-нітроаніліном або сульфаніловою кислотою в лужному середовищі.калібрувальний графік будують за однією з відомих сполук.Кумарини - класс природніх сполук, який міститься у рослинах, основою хімічної будови яких є кумарин або ізокумарин. Природні кумарини в залежності від їх хімічної будови поділяють на сім груп, кожна з яких має свої особливості хімічної будови та біологічної активності, що виявляють сполуки цієї групи. При цьому протромбін, що міститься у крові, поступово руйнується, а утворенню нового заважає пригнічення відповідних біохімічних систем печінки. Основним препаратом з трави Буркуну лікарського є кардіофіт, що виявляє кардіотонічну, антиаритмічну та мяку гіпотензивну дію; у складі комплексної терапії оптимізує дію антиангінальних, антигіпертензивних та антиаритмічних препаратів. Препарат має мяку седативну дію, покращує загальний стан хворих, переносимість фізичних навантажень, сприяючи оптимальній працездатності.
Вывод
Кумарини - класс природніх сполук, який міститься у рослинах, основою хімічної будови яких є кумарин або ізокумарин. Скелет кумарина являє собою циклізовану ортооксикоричну кислоту (9,10 - бензо-?-пірон).
Природні кумарини в залежності від їх хімічної будови поділяють на сім груп, кожна з яких має свої особливості хімічної будови та біологічної активності, що виявляють сполуки цієї групи.
Кумарини знайдені у рослинах різних родин. Найбільш типові вони для рослин Apiaceae, Rutaceae, Fabaceae. У рослинах інших родин (Asteraceae, Hippocastanaceae, Solanaceae) зустрічаються відносно рідко. Найпоширеніші прості похідні кумарину і фуро кумарину. Основна кількість сполук цього класу знаходиться у вільному стані, рідше - у формі глікозидів.
Клас кумаринів виявляє досить широкий спектр різноманітної біологічної активності. Але виключно похідним оксикумарину властива антикоагулянтна дія, що заснована на руйнуванні біосинтезу протромбіну, про конвертину та інших факторів, котрі визначають зсідання крові. Дія непрямих антикоагулянтів, з котрих дику марин є найбільш сильним, розвиваєть повільно (через 12-72 години після прийому). При цьому протромбін, що міститься у крові, поступово руйнується, а утворенню нового заважає пригнічення відповідних біохімічних систем печінки. Разом зі зниженням протромбіну знижується кількість про конвертину, уповільнюється рекальцифікація плазми та слабшає толерантність до гепарину.
Основним препаратом з трави Буркуну лікарського є кардіофіт, що виявляє кардіотонічну, антиаритмічну та мяку гіпотензивну дію; у складі комплексної терапії оптимізує дію антиангінальних, антигіпертензивних та антиаритмічних препаратів. Препарат має мяку седативну дію, покращує загальний стан хворих, переносимість фізичних навантажень, сприяючи оптимальній працездатності.
Перший лікарський засіб класу антикоагулянтів був власне дикумарол, запатентований в 1941 році і потім застосовувався як фармакологічний засіб. Карл Лінк продовжив роботу зі створення більш сильних кумарино-подібних антикоагулянтів для використання в якості отрути для гризунів, в результаті чого у 1948 році був синтезований варфарін.
Варфарін є антикоагулянтом непрямої дії, синтетичного походження. Оптимальна антикоагулянтна дія спостерігається на 3-5 день після прийому останньої дози. Варфарін пригнічує синтез вітамін К-залежний синтез біологічно активних форм кальційзалежних факторов згортання крові ІІ, VII, IX та X, а також білки С, S і Zв печінці. Також варфарін може діяти на інші білки, що не беруть участь у згортанні крові.
З ЛРС Гіркокаштану звичайного виготовлють більше десяти різноманітних препаратів та лікарських форм. Але для всіх цих препаратів притаманна спільна біологічна активність: стимуляція антитромбічної активність сироватки крові й посилення наповнення кровю жильної системи, зміна хімізму крові і особливо обміну холестерину, уповільнення зсідання крові. Саме ці напрямки дії активних речовин і обумовлюють застосування препаратів каштану при маткових та гемороїдальних кровотечах, геморагічних діатезах, при варикозному розширенні вен, тромбофлебітах, атеросклерозі, для профілактики апоплексії; при захворюваннях жовчного міхура, хронічних захворюваннях кишок, при суглобному ревматизмі, артритах різної етіології, малярії, нічному занімінні рук та ніг.
Список литературы
1. Валуйко Г.Г. Биохимия и технология красных вин. - Москва, 1993
2. Гамерман А.Ф. Лікарські рослини: (Рослини - цілителі)./ А.Ф. Гамерман, Г.Н. Кадаєв, А.А. Яценко-Хмелевський. - М.: Вища школа, 1990. - 544 с.
3. Георгієвський В.П., Комісаренко Н.Ф., Дмитрук С.Е. Біологічно активні речовини лікарських рослин - Новосибирськ «Наука», 1990 - с. 473.
4. Лавренов В.К., Лавренова Г.В. Сучасна енциклопедія лікарських рослин - СПБ.: Видавничий Дім «Нева», 2006 - с. 587.
5. Ковальов В.М., Павлій О.І., Ісакова Т.І. Фармакогнозія з основами біохімії рослин - Х.: «Прапор», 2000 - 703 с.
6. Ковальов В.М., Попова Н.В., Кисличенко В.С. та ін. Практикум з фармакогнозії - Х: «Золоті сторінки», 2003 - 512 с.
7. Ковалева Н.Г. Лікування рослинами. - М.: Медицина, 1971 - с. 246.
8. Коренская И.М. Лекарственные растения и лекарственное растительное сырье содержащие флавоноиды, кумарины, хромоны - Воронеж, 2007 - 81 с.
9. Куркин В.А. Основы фитотерапии: учеб. пособие для студентов, обучающихся по специальности Фармация/В.А. Куркин. - Самара: Офорт, 2009. - 963 с.
10. Корсун В.Ф., Ситкевич А.Е., Єфімов В.В. Лікування препаратами рослинного походження. - Мінськ, 1995. - 383 с.
11. Ложкин, А.В. Природные кумарины: методы выделения и анализа / А.В. Ложкин, Е.И. Саканян // Хим.-фармац. журн. - 2006. - Т. 40, №6. - С. 47-55.
12. Муравйова Д.А. Фармакогнозія: підр. для студ. фармац. вузів/ Д.А. Муравйова, И.А. Самиліна, Г.П. Яковлев. - 4-е вид., перер. і доп. - М.: Медицина, 2002 - 656 с.
13. Машковський М.Д. Лікарські засоби, т. 1 - Москва: «Новая волна», 2002 - с. 541.
14. Машковський М.Д. Лікарські засоби, т. 2 - Москва: «Новая волна», 2002 - с. 609.
14. Семенистая Е.Н. Высокоэффективная жидкостная хроматография в исследовании физико-химических свойств кумаринов, фурокумаринов и их комплексов с переходными металлами, - Автореферат - 2007 - с. 47.
15. Харкевич Д.А. Фармакологія./ Д.А. Харкевич - 6-е вид., перер. і доп. - М.: ГЕОТАР МЕДИЦИНА, 1999. - 664 с.
16. Фармакогнозия. Лекарственное сырье растительного и животного происхождения: учеб. пособие для студентов фармацевт. вузов, обуч. по специальности «Фармация» / под ред. Г.П. Яковлева. - 2-е изд., испр. и доп. - СПБ.: СПЕЦЛИТ, 2010. - 863 с.
17. Baglin TP, Keeling DM, Watson HG (February 2006). «Guidelines on oral anticoagulation (warfarin): third edition-2005 update». Br. J. Haematol. 132 (3).
19. P.K. Jain and Himanshu Joshi. Coumarin: Chemical and Pharmacological Profile - Journal of Applied Pharmaceutical Science 02 (06); 2012: 236-240.
20. Hirsh J, Fuster V, Ansell J, Halperin JL (2003). «American Heart Association/American College of Cardiology Foundation guide to warfarin therapy». J. Am. Coll. Cardiol. 41 (9): 1633-52.
21. Manfred Kollroser and Caroline Schober. Determination of Coumarin-type Anticoagulants in Human Plasma by HPLC-Electrospray Ionization Tandem Mass Spectrometry with an Ion Trap Detector - Clinical Chemistry 48:1 84-91 (2002).