Культура, як спосіб організації суспільного, групового та індивідуального життя. Культурні форми та їх основні властивості. Субкультура. Масова культура. Контркультура. Елітарна культура. Народна культура Сільська культура. Структура культурного простору.
Аннотация к работе
Культура, як спосіб організації суспільного, групового та індивідуального життя, припускає можливість найрізноманітніших вирішень людських проблем, пристосування до умов соціального часу і простору. Які ж функції повинна виконувати культура, щоб забезпечити, з одного боку, стабільність суспільного буття людей, а з іншого - нові підходи до мінливого світу? Культура відіграє все більшу роль у формуванні та зміцненні громадянського суспільства, розвитку творчих здібностей людини, побудові правового суспільства.З інформаційно-семіотичної точки зору форми культури - це форми, в яких існує, зберігається і розвивається інформаційно-знаковий зміст суспільного життя. Якщо поняття "культура" складне на науковому рівні і добре окреслюється іншими поняттями на рівні буденному, то поняття "цивілізація" на тому й іншому рівнях є найбільш неоднозначне. Розмежування поняття культури і цивілізації можна відмітити деякі, характерні для них риси: - культура - внутрішнє надбання людини, що розкриває міру її духовного багатства. культура передбачає наявність у ній релігії, без якої на можлива будь-яка духовність - рушійна сила будь-якої культури; Масова культура (від лат massa - грудка, частка і cultura - оброблення, виховання) являє собою сукупність явищ культури ХХ ст., характерних для економіки, управління, дозвілля, спілкування і особливо сфери художньої культури.Можна зробити висновки, що у сучасному суспільстві створена і функціонує складна, високорозвинена система духовного виробництва, яка забезпечує продукування, поширення і споживання культурних цінностей, їх зберігання і передачу. Практична значущість системи духовного виробництва для сучасного суспільства проявляється в тому, що у всіх країнах сучасного світу держава керує культурними процесами як за допомогою відповідного законодавства, так і з використанням фінансових, економічних, адміністративних і політичних засобів.
План
Зміст
Вступ 3
І. Культурні форми та їх основні властивості 4
ІІ. Структура культурного простору. 13
Висновок 19
Використана література 20
Вывод
Можна зробити висновки, що у сучасному суспільстві створена і функціонує складна, високорозвинена система духовного виробництва, яка забезпечує продукування, поширення і споживання культурних цінностей, їх зберігання і передачу. Вона впливає на виробничу, економічну, соціальну і політичну сферу людського життя, в свою чергу, перебуваючи під їх впливом. Практична значущість системи духовного виробництва для сучасного суспільства проявляється в тому, що у всіх країнах сучасного світу держава керує культурними процесами як за допомогою відповідного законодавства, так і з використанням фінансових, економічних, адміністративних і політичних засобів. У сучасних країнах існують закони, які регламентують діяльність системи освіти та науки, роботу засобів масової інформації, охорону культурної спадщини, охорону авторських прав як у сфері науково-технічної, так і художньої творчості.
Таким чином, культурний простір - лише начерк, загальний план, що окреслює контури людської поведінки. На основі культурних сценаріїв люди створюють індивідуальні сценарії, пристосовані до сценарних особливостей і конкретних умов. В результаті життєдіяльність людей "обрамлюється" і організується культурою. Обумовлена культурним сценарієм форма, в якій здійснюється будь-яка людська діяльність, виступає як культура діяльності.
Список литературы
1. Лосєв І.В. Історія і теорія світової культури: Європейський контекст. - К., 1995.
2. Подольська Є. А., В.Д. Лихвар, К.А. Іванова - Культурологія: Навчальний посібник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2003, с 288.
3. Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури. - Х., 1990, 1999..
4. Теорія та історія світової та вітчизняної культури: Курс лекцій. - К., 1992.