Основні риси культури візантійського типу. Державний устрій християнської імперії. Богословське мислення і його виникнення у системі знань. Центри античної освіченості. Досягнення суспільства в природничих науках. Значення Візантії в розвитку цивілізації.
Аннотация к работе
Візантія - це перша християнська імперія, коли імператор св. Костянтин (330-1453 pp.) переніс у 330 р. столицю своєї імперії з Риму на береги Босфору в невелике грецьке місто Візантій. По-перше, вона була логічним і історичним продовженням греко-римської античності, по-друге, Візантія репрезентувала протягом усього існування своєрідний синтез західних і східних духовних начал, по-третє, справила великий вплив на цивілізації Південної і Східної Європи (Греції, Сербії, Чорногорії, Албанії, Білорусі, України, Росії, Грузії), по-четверте, Візантія - це осібний і самоцінний тип культури, незважаючи на пережитий нею вплив з боку сирійців, арабів, словян, персів, що пояснюється багатонаціональним характером візантійської держави. Найбільші володіння імперія контролювала за імператора Юстиніані I (527-565), повернувши собі на кілька десятиліть значну частину прибережних територій колишніх західних провінцій Риму і становище самої могутньої середземноморської держави. Двома вищими військовими посадовими особами були магістр піхоти (лат. magister paeditum) І магістр кінноти (лат. magister equitum), Пізніше ці посади були обєднані (Magister militum); в столиці були два магістра піхоти і кінноти (Стратиг Опсікія) (лат.
2. Войтович Л. Домановський А. Козак Н. Лильо І. Мельник М. Сорочан С. Файда О. (2011). У Л. Войтович, С. Сорочан. Історія Візантії. Вступ до візантиністики. Львів: Апріорі. с. 880.
3. (рос.) Гийу А. Византийская цивилизация / Первод с французского Д. Лоевского; Предисл. Р. Блока. - Екатеринбург: У-Фактория, 2005. - 552 с.