Аналіз ознак культури Польщі, важливість та становлення професійної музики. Процес формування і розвитку мови польської народності, удосконалення граматики, закони польської фонетики. Збагачення словникового складу польської мови, наука та наукові вчення.
Аннотация к работе
Польська культура бере свій початок з періоду формування словянської спільності, коли в умовах великого переселення народів (V-VII ст.) на мовній і територіальній основі відбувався поділ словян на три відгалуження: західне, східне і південне. У західних словян, в свою чергу, відбувалися процеси мовного поділу, створення ранніх феодальних держав. Новий суспільний лад, що сформувався в Польщі у VIII-IX ст., знайшов своє відображення в організації загально-польської держави та в дальшому розвитку культури. Важливим елементом було будівництво городищ, навколо яких осідало населення і починало займатися різними ремеслами. польський музика мова граматика Вивченням даної теми займались історики Манусевич А., Миллер А.И., Зашкільняк Л., Брагиной Л.М., Королюк В, Дыбковска А., Яровий В.І.Перші школи при кафедральних костьолах існували вже в XI ст. і спочатку були призначені для підготовки духівництва. На початку XII ст. набула популярності бібліотека Краківського кафедрального собору, яка перебувала на рівні наукових центрів європейських країн того часу. Так, провінційний синод у Ленчиці 1257 р. який проходив під головуванням архієпископа, виносячи рішення про відкриття приходських шкіл, заборонив приймати вчителями німців, «Оскільки вони не володіють достатньо польською мовою і не можуть пояснювати польською мовою латинських авторів». За неповними підрахунками, на початку ХУ ст. у Польщі було 253 школи, з яких кафедральних - 16, колегіатських - 30, монастирських - 37, приходських - 170. У той час міста і містечка мали, як пралило, приходські школи, у деяких з них було цих шкіл по кілька, наприклад, у Кракові - шість.Марцин Круль із Журавиці, його учень Марцин Билиця з Олькуша і ряд інших учених своїми працями здобували славу молодому Краківському університету на батьківщині і за кордоном. До цього часу, відносяться перші праці по природничих науках: великий каталог польської флори і фауни і словник польських термінів для позначення рослин, складені Яном Станком, одним з видатних ботаніків середньовічної Європи. На початку XV ст. у Польщу проникнуло вчення Яна Гуса. Одним з активних послідовників Гуса був поляк професор Краківського університету Анджей Галка з Добчина. У піснях, написаних польською мовою які являються одними з кращих літературних творів цього часу, він вихваляв Виклефа, англійського реформатора, вчення якого було використано Гусом, нападав на католицьке духівництво з папою на чолі, що служить антихристу, обманює народ і ховає від нього істину, що укладена в вченні Виклефа.От і усе, що дійшло до нас з літератури XIV ст. польською мовою, якщо не вважати численних описаних у латинських судових книгах текстів показань свідків, присяг по різних справах - найдорощого для мовознавця-полоніста памятника живої розмовної мови XIV ст. Найбільші памятники юридичної думки епохи Казимира III - Віслицкий і Петрковский статути, мова про які вже йшла вище, були написані на латині. Длугош сприйняв у гуманістів любов до класичних авторів і класичної латині, якою він володів у досконалості, але світогляд його залишався типово середньовічним, зокрема, авторитет церкви, перевага духовної влади над світською для нього завжди були незаперечні. «Історія Польщі» Длугоша - капітальна праця в 3 томах (12 книгах), що охоплює події з найдавніших часів до 1480 р. Заснована на ретельному вивченні джерел місцевих і іноземних, у тому числі російських літописів, для чого під кінець життя Длугош спеціально вивчив російську мову, «Історія» Длугоша є вершиною середньовічної Польської історіографії. Длугош ніколи не втрачав надії на те, що прийде година, коли західні землі знову з зєднаються з Польщею.Виходець з міщанства, він був першим поетом, який широко користувавався у своїй творчості рідною польською мовою. Одним з головних представників польської літератури XVI ст. звязаної з табором протестантської шляхти, був Миколай Рей (1505-1569). Будучи ідеологом середньоміської шляхти, Рей разом з тим виступав гарячим польським патріотом. Римсько-католицьку церкву Рей уподібнював отруті, що отруїла країну, павутині, що обплутувала її найтоншими сітками для того, щоб підкорити остаточно Польщу владі Риму. Він блискуче проявив свої творчі сили й у ліриці, створивши чотири книги «Елегій», дві книги «Пісень», «Фрагменти», «Свентоянську песню про Собутке», три книги «Фрашек»; (тобто «дрібничок», легких по характеру, стилю і змісту віршів), 19 «Тренов» (плачів), написаних із приводу смерті його маленької дочки Уршули.; В області драматичної творчості Кохановський являвся творцем світської національної драми.В 11-12 ст. були відкриті церковні співочі школи, учні яких вводили у григоріанський хорал інтонації народної музики. В 12 ст. виникли придворні капели, в 13 ст. зявилися т.зв. лицарська пісня й позалітургійна духовна пісня (напр., «Богородиця», популярна понині), ранні зразки секвенцій. цехи міських музикантів, в університетах вводиться викладання теорії музики (Себастіан з Фельштина), випускаються сбірки пісень й інші нотні видання. В 16 ст.