Кирило та Мефодій як просвітники слов’ян. Роль В. Великого та Я. Мудрого у культурному розвитку Київської Русі. Розвиток науки, літератури, книгописання. Музичне, театральне, образотворче мистецтво Київської Русі. Ткацтво, килимарство та вишивка.
Аннотация к работе
Вона відіграла велику роль історії східних славян та інших словянських народів. Древня Русь впливала на міжнародне життя Європи, підтримувала й розвивала торговельні, політичні і культурні звязки із багатьма країнами Заходу й Сходу. Активно розвивалися культурні відносини із південними словянами, особливо із Болгарією; як відомо, південнословянська писемність справила вплив на писемність Русі, а із XI-XII ст. починається зворотний вплив Русі на південнословянську писемність.Святі рівноапостольні просвітники славян, брати Кирило та Мефодій народилися в грецькому місті Солуні. Мефодій як воїн, співуче, був правителем Болгарського князівства. Згодом, прийнявши чернечий сан, оселився в одному із монастирів на горі Олімп. Костянтин (у чернецтві Кирило) здобув освіту у кращих учителів Константинополя, зокрема у Фотія, майбутнього патріарха.Спільною їм був княжачи влада. У цих землях постійно спалахували повстання, котрі Володимир придушував, але й військова сила не забезпечувала спокою. Тоді Володимир вирішив змінити внутрішню політику, насамперед щодо війська: відмовився від найманців й сформував власне воїнство, із яким був у приязних стосунках. Отже, він створив найбільшу в Європі державу, основою якої стала централізована влада, з сильною економікою, зі сталими торговельними й дипломатичними звязками. Володимир, силою здобувши золотий стіл й розширивши державу, розумів, що утримати її можна лише із допомогою консолідуючої сили, якою того годину був релігія.Після тривалої міжусобної боротьби на Київський стіл сідає Ярослав (1019-1054), прозвань Мудрим, який єдино-владно правив 18 років. Великою мірою він упроваджував усє краще, чого досяг Володимир: розширював кордони держави, зміцнював економічні і дипломатичні звязки з західноєвропейськими володарями. В частности, він пошлюбив своїх дітей із багатьма королівськими дворами - Польщі, Німеччини, Саксонії, Франції, Скандинавії, Норвегії, Швеції. Серед ченців було б багато освічених людей, котрі навчали грамоти, малювання, мозаїчної справ, переписування книжок, співи. Було укладено перший літописний звід, розвивалися писемність та оригінальна література, сформувались елітні та інтелектуальні династії, наприклад Свенельд, його сін Малк-Мстиша, онук Добриня, правнук Костянтин, посадник Новгорода, його сін Остромир, для якого переказано Білоконеве відоме Євангеліє, сін Остромира воєвода Вишата, сін його Ян, діяч часів синів Ярослава - 7 поколінь.На етапі завершення формування державності Київської Русі серед славян поширюється писемність. Так, раннє ознайом лення, на Русі із писемністю засвідчує літописне повідомлення про знахідку першовчителем Кирилом у Корсуні (Херсонесі) Євангелія й Псалтиря, написаних "руськими письменами". Також дослідження показали, що договір Олега із Візантією написань болгарською мовою, але й справлений у Києві, а договір Ігоря - тодішньою праукраїнською мовою. На думку вченого, "зі фійська" абетка відображає один із перехідних етапів східнословянської писемності, коли до грецького алфавіту почали додавати букви для передачі фонетичних осіб ливостей словянської мови. Школа для підготовки освіченого духівництва був відкрита Ярославом у Новгороді, котрий "зібрав від старостів й попових дітей триста учити із книжок".За тихий часів згадуються такі "філософи", як митро політ Клим Смолятич чи волинський князь Володимир Василькович, котрий "... був книгар великий й філософ, якого над усій землі й по ньому не якщо...". Алі важко вважати їхні за творців якихось нових філософських систем - це були люди із більшою освітою, що цікавилися деякими загальними питаннями, й їм були відомі також фрагменти із праць Платона й Арістотеля, що ввійшли до писань Івана Дамаскіна. Надзвичайно обмежені відомості із географії доповню вав найбільш відомий підручник Козьми Індикоплова ("Топографія"), александрійського купця VI ст., що здійснив подорож до Африки та Арабії, але й відкидав теорію Птолемея (земля є кулею) й намагався довести, що зем ля - це площина чотирикутної форми, замкнена стінами. XI ст. літо писання переноситися до Десятинної церкви, а також Печерського монастиря, в якому літописну працю вели ченці Никон Великий, Нестор, ігумен Сільвестр із Видубицького монастиря. Література Київської Русі взяла вухо із творів, котрі були перекладені із грецької мови.З дерева зводились укріплення давньоруських міст - кліті, заборола, башти, а також церкви, храми. Довгий годину вважалось, що першою камяною спорудою був Десятинна церква (989-996 рр.). Після завершення будівництва церкву прикрашали іконами, дорогоцінним посудом, хрестами, котрі Володимир вивіз з Херсонеса й вус падкував як посаг за принцесою Анною. У оздобу Десятинної церкви покладено багато мармуру, що дало підстави сучасникам називати її "Мраморяною". перший камяний храм Київської Русі ставши останнім оплотом героїчних захисників Києва від ординців у грудневі дні 1240 р. У Чернігові за велінням брата Ярос лава Мудрого Мстислава було
План
Зміст
1. Вступ
2. Кирило та Мефодій - просвітники славян
3. Володимир Великий у культурному розвитку
4. Ярослав Мудрий й культурний розвиток Київської Русі
5. Розвиток писемності. Освіта
6. Наука, література, книжок описання
7. Архітектура та образотворче мистецтво
8. Розвиток медичних знань
9. Художня культура Київської Русі
10. Характерні особливості рукописної книжки Київської Русі