Освіта і література Київської Русі. Архітектурний образ міст. Найрозвиненіші види декоративно-ужиткового мистецтва давньоруської держави: металообробка, гончарство, дереворізьблення, кісткорізьблення, ткацтво, склоробство. Особливості музичного мистецтва.
Аннотация к работе
Це було примітивне піктографічне (малюнкове) письмо, за допомогою якого неможливо було писати значні тексти. Тому до прийняття християнства література на Русі була представлена виключно усною народною творчістю, що не потребувала писемності. В порівнянні з глаголичною азбукою, літери якої мали складне написання, кирилиця була простою і доступною і тому отримала офіційне поширення в Болгарії (кінець ІХ ст.) і на Русі (Х ст.). У добу Київської Русі були відомі переклади житія Антонія Великого, Георгія Побідоносця, Іоанна Златоуста, Олексія, чоловіка Божого та ін. Всю заслугу його Іларіон приписує Володимирові (тобто відкидає візантійський вплив, а це було важливо якщо пригадати, що Іларіон був першим київським митрополитом, який був обраний з русичів без згоди Константинополя, оскільки у цей час Русь активно намагалася звільнитися з-під візантійської “опіки”).Київську Русь, освоївши кращі досягнення народів східних словян, протягом ХІ - ХІІ ст. вибудувала самобутню і високу культуру, яка посіла визначне місце серед культур країн Європи та Азії. Численні археологічні знахідки та писемні джерела свідчать про самобутність культури Київської Русі і спростовують твердження окремих науковців про іноземні впливи на неї, які особливо були популярними серед вчених у ХІХ і на початку ХХ ст. Високий освітній рівень києворусичів підтверджується великою кількістю писемних памяток і написів на пряслицях, холодній зброї, берестяних грамотах, а також графіті (написи на стінах) у Софії Київській та Новгородській. Народилася й утвердилася любов до книги, утворюються майстерні для переписування та оздоблення книги. На основі багатої фольклорної традиції розвивається оригінальне письменство (художня література, повчання, ораторська проза, літописи, агіографія).
Вывод
Київську Русь, освоївши кращі досягнення народів східних словян, протягом ХІ - ХІІ ст. вибудувала самобутню і високу культуру, яка посіла визначне місце серед культур країн Європи та Азії.
Численні археологічні знахідки та писемні джерела свідчать про самобутність культури Київської Русі і спростовують твердження окремих науковців про іноземні впливи на неї, які особливо були популярними серед вчених у ХІХ і на початку ХХ ст.
Високий освітній рівень києворусичів підтверджується великою кількістю писемних памяток і написів на пряслицях, холодній зброї, берестяних грамотах, а також графіті (написи на стінах) у Софії Київській та Новгородській. За Володимира та Ярослава працювали школи. Народилася й утвердилася любов до книги, утворюються майстерні для переписування та оздоблення книги. Виникають бібліотеки. Київські князі були високоосвіченими людьми - “книголюбцями”. Так, Ярослав Мудрий, за свідченням літописця, “почитая часто в день і в нощи”, був палким прихильником книги.
На основі багатої фольклорної традиції розвивається оригінальне письменство (художня література, повчання, ораторська проза, літописи, агіографія). Разом з народом і в народі жили обрядова усна творчість, казки, історичні перекази, легенди, ліричні пісні, прислівя, приказки, загадки та ін. Майже у первозданному вигляді до нас дійшли високі взірці обрядової поезії - колядки та щедрівки.
Широко побутувала в Київській Русі перекладна література: філософські та богословські трактати, апокрифи, романи і повісті, історичні хроніки та вибране з них, так звані Ізборники. Вони істотно розширювали кругозір та світосприйняття давеьоруського читача.
Із прийняттям християнства витісняється традиційна деревяна архітектура, на зміну їй приходить мурована, візантійського типу, яка частково увібрала в себе традиції будівничих Русі. Із камяним зодчеством приходить на Київську Русь монументальний живопис - фрески та мозаїки, зявляється іконопис.
Високого рівня розвитку досягло декоративно-ужиткове мистецтво. Вироби майстрів Київської Русі були популярними не тільки на батьківщині, а й за її межами. Це переважно вироби із золота: намисто, колти, ланцюжки, сережки, діадеми, браслети, фібули, персні та ін.
Культурний розвиток Київської Русі створив родючий ґрунт, на якому пізніше постали різноманітні у своїх проявах і самобутні за характером культури українського, російського й білоруського народів. На українських землях саме демократичні тенденції давньоруської культури знайшли найбільш сприятливі умови для подальшої еволюції. Ці тенденції були тісно повязані з патріотичною боротьбою за національну самобутність вітчизняної культури, що стала тотожною боротьбі за рідну мову, православну віру, соборну державу.