Становлення давньоєгипетської держави. Міфологічні вірування та система релігійних уявлень як ключ до розуміння всієї культури Стародавнього Єгипту. Багатство науково-літературної спадщини, мистецтво та монументальна архітектура давнього Єгипту.
Аннотация к работе
З корисних копалин в Єгипті добували граніт, базальт, діорит, алебастр, вапняк, пісковик, золото, однак не було покладів заліза і олова, що стримувало розвиток техніки і промислового виробництва. Перші держави - номи - охоплювали декілька поселень і були швидше не державами, а військово-демократичними утвореннями. Наприклад, богиня Хатхор зображалася з коровячою головою, бог Амон - з рогами барана, бог Гор-з головою сокола. Після смерті Ехнатона жреці, проти яких і була, власне, направлена реформа, швидко відновили шанування Амона-Ра, свою владу і зробили все можливе, щоб імя Ехнатона було назавжди забуто. І Всі ці ідеї та образи служили основою обожнювання влади фараону, його давня титулатура ототожнює фараона з Гором - править він землею так, як бог небом, фараон є тим, хто відноситься до двох богинь, які охороняють його владу, є володарем Верхнього та Нижнього Єгипту, Золотим Гором, а також Гором - переможцем бога Сета Фараон як нащадок творця й володаря світу (в кінці Стародавнього Царства) має владу над усім космосом.Мистецтво Стародавнього Єгипту мало надзвичайно велике значення для історії світової культури. А чудові памятники єгипетського мистецтва і сьогодні хвилюють нашу уяву своєю високою майстерністю, величним розмахом, реалістичною вірогідністю. Джерела з історії Стародавнього Єгипту поділяються на чотири групи: староєгипетські писемні памятки, повідомлення античних авторів та Біблії про Єгипет, жанрові сцени, зображені на стінах храмів і гробниць, памятки матеріальної культури. За царювання V династії фараонів єгиптяни почали споруджувати відкриті сонячні храми, архітектурною домінантою яких слугував камяний обеліск з пірамідальною верхівкою, часом оправленою в електрум (сплав золота й срібла).
Вывод
давній єгипет архітектура вірування
Мистецтво Стародавнього Єгипту мало надзвичайно велике значення для історії світової культури. Його вплив простежується в майбутньому, в культурах інших народів. А чудові памятники єгипетського мистецтва і сьогодні хвилюють нашу уяву своєю високою майстерністю, величним розмахом, реалістичною вірогідністю.
Джерела з історії Стародавнього Єгипту поділяються на чотири групи: староєгипетські писемні памятки, повідомлення античних авторів та Біблії про Єгипет, жанрові сцени, зображені на стінах храмів і гробниць, памятки матеріальної культури.
За царювання V династії фараонів єгиптяни почали споруджувати відкриті сонячні храми, архітектурною домінантою яких слугував камяний обеліск з пірамідальною верхівкою, часом оправленою в електрум (сплав золота й срібла). Староєгипетські обеліски, прості й виразні, вплинули на меморіальну архітектуру інших народів, у тому числі римлян.
Розвивалося в епоху Стародавнього Царства мистецтво скульптури, здебільшого сакральне за своїм характером. Єгиптяни звеличували в камені фараонів, вельмож і, звичайно, богів. Тогочасні царські статуї максимально ідеалізовані, в них зовсім відсутня портретність. Нерідко фараона зображували у вигляді сфінкса, образ якого, характерний для всього староєгипетського мистецтва, зрештою став символом самого Єгипту. Найвідоміша така статуя вирубаний із суцільної скелі Великий Сфінкс донині є найбільшим камяним монолітом у світі (його довжина 74 м, висота 20 м). Призначення Великого Сфінкса (араби називають його "батьком страху") досі не розгадане вченими.
Список литературы
1. (укр.) Крижанівський О. П. Історія стародавнього Сходу: Курс лекцій. - Київ.: Либідь, 1996.
2. (укр.) Крижанівський О. П. Історія стародавнього Сходу: Підручник. - Київ.: Либідь, 2000.
3. Петровский Н. С., Матвеев В. В. Египет - сын тысячелетий / Струве В. В.. - Ленинград: 4. Госиздат. детлит. Минпрос. РСФСР, 1959. - 291 с. - 30000 прим.(рос.);
5. (рос.) Древние цивилизации (под общ. ред. Бонгард-Левина Г.) М.,1989
6. (рос.) Культура Древнего Егигпта. М., 1976
7. (рос.) Манн Т. Иосиф й его братья. М., 1987
8. (рос.) Матье М. Искусство Древнего Египта. Ленинград, 1961