Сутність кроскультурного менеджменту. Завдання та методологія кроскультурного аналізу в міжнародному маркетингу. Типології ділових культур. Порівняльна характеристика споживачів і особливості рекламних комунікацій в країнах США, Японії, Європи, України.
Аннотация к работе
Входження України до світової спільноти супроводжується підвищенням уваги до кроскультурного менеджменту. Першими виявили цікавість до кроскультурного менеджменту численні зарубіжні фірми, що ведуть бізнес в нашій країні. З виходом на зарубіжний ринок інтерес до кроскультурного менеджменту зростає і в багатьох українських корпораціях. Крім того, недостатність дослідження українського стилю менеджменту та недосконалість системи управління, повязана з переходом від адміністративно-командних до ринкових методів управління та процесами нестабільного розвитку економіки, ставлять перед дослідниками декілька актуальних завдань. В цих умовах нагальною потребою виступає, з одного боку, необхідність поглибленого, критично-конструктивного аналізу існуючих як національних, так і зарубіжних теоретичних розробок у сфері кроскультурного управління, з іншого - існують нові ринки, які постають як невивчене бізнес-середовище, ефективна діяльність в якому та конкурентоспроможність компаній багато в чому залежать і залежатимуть від врахування саме культурного чинника.Інтернаціоналізація бізнесу і економіки за всіх існуючих переваг перетворилася на глобальну проблему. Підприємства більшою мірою набувають міжнародного характеру, і в школах бізнесу все частіше підкреслюється вимога інтернаціоналізувати погляди менеджерів. Звідси і виникають кроскультурні проблеми в міжнародному бізнесі - протиріччя при роботі в нових соціальних і культурних умовах, обумовлені відмінностями в стереотипах мислення між окремими групами людей.Інформаційна функція культури полягає в тому, що культура, яка є складною знаковою системою, виступає єдиним засобом передачі соціального досвіду від покоління до покоління, від епохи до епохи, від однієї країни до іншої. Тому не випадково культуру вважають соціальною памяттю людства. Культура, концентруючи в собі кращий соціальний досвід безлічі поколінь людей, набуває здатність накопичувати найбагатші знання про світ і тим самим створювати сприятливі можливості для його пізнання і освоєння. Одні з них демонструють дивовижну здатність через культуру, за допомогою культури узяти усе краще, що накопичено людьми, і поставити собі на службу. У сфері праці, побуту, міжособових стосунків культура так чи інакше впливає на поведінку людей і регулює їх вчинки, дії і і навіть вибір тих або інших матеріальних і духовних цінностей.З точки зору географічної, просторової, міжнародний ринок - найбільш великий у світі, оскільки є можливість продавати продукти і послуги на території багатьох країн. Можна продавати одні і ті ж товари і послуги на величезній території, проте важливо при цьому враховувати істотні відмінності між споживачами з різних культурних областей.Теоретичне осмислення закономірностей взаємодії ділових культур починається після Другої Світової війни, хоча реально, на практиці, проблеми кроскультурного менеджменту, тобто управління процесами ділового спілкування, так само старі, як і сама економіка. Новий етап в еволюції порівняльного менеджменту звязується з дослідженнями, в яких вплив національної культури на управління бізнесом було запропоновано розглядати на основі аналізу вимірюваних культурних змінних із застосуванням математичних і статистичних методів. Хофстеде(Geert Hofstede ), у той час творець і керівник департаменту досліджень з питань персоналу в IBM Europe, виконав грандіозний міжкультурний проект. Підсумком аналізу стала видана в 1980 р. відома книга "Вплив культури: міжнародні відмінності у відношенні до праці", в якій були обгрунтовані чотири параметри для виміру і зіставлення національних культур - дистанція влади, уникнення невизначеності, співвідношення мужності і жіночності, співвідношення індивідуалізму і колективізму. Тромпенаарса (Fons Trompenaars ) були також виконані на основі великого емпіричного матеріалу, отриманого в 1986-1993 рр. в ході опитувань майже 15 тис. менеджерів з багатьох країн світу.Далі, необхідно пояснити відмінність між "міжнародним" і "кроскультурним (кроскультуральним) "підходами в порівняльному менеджменті. Міжнародний підхід включає зіставлення(порівняння) моделей менеджменту з метою виявлення схожості і відмінностей між країнами. Власне кажучи, те, що культура відіграє важливу роль в менеджменті, ніким не оспорюється. Актуальність такої дисципліни і сфери досліджень зумовлюється тим, що взаємодія людей з різних країн і культур здійснюється на тлі зростаючого різноманіття форм і методів організації і управління транснаціональними фірмами, міжнародними проектами, междержавними робочими группами (глобальними командами), стратегічними альянсами. І нарешті, кроскультурний менеджмент доповнює порівняльний менеджмент, який фокусується на ідентифікації схожості і відмінностей між національними моделями менеджменту, за рахунок додавання ще одного виміру - кроскультурної взаємодії.У його концепції культура визначається чотирма основними вимірами (відмінностями), які впливають на стиль керування. Суть методу Ховстеде полягає в тому, що він в
План
Зміст
Вступ
1. Сутність кроскультурного менеджменту
1.1 Культурний компонент в системі міжнародного менеджменту
1.2 Функції культури
1.3 Структура змінних кроскультурних проблем
Глава 2. Становлення дисципліни кроскультурний менеджмент
2.1 Основні етапи становлення і розвитку кроскультурного менеджменту як дисципліни
2.2 Кроскультурний менеджмент: предмет і завдання науково-практичної дисципліни
Глава 3. Основні типології ділових культур
3.1 Пять вимірів національної культури за Гиртом Хофстеде
3.2 Типологія ділових культур за Ф. Тромпенаарсом
3.3 Рівень контекстуальности культури за Е. Холом
3.4 Концепія когнитивного менеджменту Н.Холдона
Глава 4. Кросскультурный аналіз в міжнародному маркетингу
4.1. Завдання та методологія кроскультурного аналізу в міжнародному маркетингу
4.2 Кроскультурний аналіз рекламних комунікацій за існуючими типологіями та з урахуванням національно-культурних і правових чинників
4.3 Порівняльна характеристика споживачів і особливості рекламних комунікацій в країнах США, Японії, Європи, України