Критерії диференціальної діагностики тяжкого респіраторного дистресу у недоношених новонароджених в ранньому неонатальному періоді - Автореферат

Крім того, на сьогоднішній день існують реальні труднощі в проведенні ранньої (в перші години та першу добу життя) диференціальної діагностики РДС та РДС дорослого типу, який зумовлений шоковими легенями внаслідок пологової травми хребта, потребують диференціального підходу в їх невідкладній терапевтичній корекції (Н.П. Rodriguez-Nunez et al., 1999), що останнім часом досягнуто значного прогресу в галузі органоспецифічної ензимодіагностики перинатальних уражень ЦНС у новонароджених завдяки дослідженням в крові та лікворі біохімічних маркерів пошкодження клітин мозку - нейронспецифічних білків (НСБ), до яких належить і нейронспецифічна енолаза (НСЕ). Отже, актуальність дисертаційного дослідження зумовлюється необхідністю всебічного вивчення клініко-інструментальних особливостей перебігу різних варіантів респіраторного дистресу (РД) у недоношених новонароджених в комплексі з урахуванням тяжкості порушень функціонування ГЕБ на підставі підвищення рівнів НСЕ в крові та лікворі. Опираючись на отримані результати, в практиці неонатолога можна використовувати розроблений алгоритм для диференціальної діагностики різних варіантів РД у недоношених новонароджених в ранньому неонатальному періоді. Провести оцінку діагностичної інформативності клініко-морфологічних критеріїв з урахуванням особливостей функціонування гематоенцефалічного барєра згідно з рівнем НСЕ в крові та лікворі у новонароджених з РДС без супутньої патології, РДС у поєднанні з гіпоксичним ураженням ЦНС, РДС дорослого типу, який спричинений пологовим ураженням хребта в динаміці неонатального періоду.Спостереження проводилися в регіональному відділенні інтенсивної терапії новонароджених і відділенні виходжування недоношених новонароджених ХМКПБ із НС з 2003 по 2005 р. З метою підвищення ефективності диференціальної діагностики різних варіантів тяжкого РД недоношені новонароджені були розподілені на групи: 24 (22,6 %) немовляти склали 1-шу групу з РДС без супутньої патології; 50 (47,2 %) новонароджених - 2-гу групу з поєднаною РДС з гіпоксичним ураженням ЦНС; 32 (31,2 %) - 3-тю групу дітей з РДС дорослого типу внаслідок пологового ушкодження хребта. В 1-й та 2-й групах переважали діти з ТГ 28-31 та 32-34 тижні, а в 3-й групі значно переважали новонароджені з ТГ 35-37 тижнів, у групі порівняння - в основному з ТГ 35-37 тижнів. Клінічні прояви геморагічного синдрому у вигляді локальних крововиливів і дисемінуючого внутрішньосудинного згортання крові спостерігалися у 32 % дітей 2-ї та 25 % дітей 3-ї групи і вірогідно відрізнялися від таких у дітей 1-ї групи. Для новонароджених 3-ї групи характерною була наявність стресового лейкоцитозу при народженні - у 46,9 % дітей в порівнянні з дітьми 1-ї та 2-ї груп - 1 та 12 % відповідно. (22,0 і 12,5 % відповідно); у 3-й групі - набряк стовбура мозку (у 100,0 % дітей ), більш характерною для них була латералізация ВШК; субарахноїдальні крововиливи (САК) виявили у новонароджених 2-ї групи в 20,0 % випадків; у новонароджених 1-ї групи - помірний набряк головного мозку (21,2 %) і перивентрикулярну ішемію (ПВІ) І та ІІ ступеня (12,5 %).Наведені теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі - вдосконалення диференціальної діагностики різних варіантів тяжкого респіраторного дистресу (РД) у недоношених новонароджених на підставі комплексного дослідження патогенетичних складових патологічного процесу, виявлення діагностично значущих рівнів нейронспецифічної енолази (НСЕ) в крові та лікворі, що дозволяє оцінити характер проникності гематоенцефалічного барєра в ранньому неонатальному періоді. Відсутність достовірних клініко-інструментальних і рентгенологічних критеріїв, що дозволяють провести ранню диференціальну діагностику у недоношених новонароджених з РДС без сумісної патології, РДС у поєднанні з гіпоксичним ураженням ЦНС, РДС дорослого типу внаслідок пологового ураження хребта, робить доцільним використання в якості інформативних діагностичних показників в перші години та доби життя рівнів НСЕ у сироватці крові і/чи лікворі, а також коефіцієнта співвідношення концентрації НСЕ кров/ліквор. У недоношених новонароджених з тяжким РДС без супутньої патології виявляють при НСЕ в сироватці крові на 1-й добі ? 22,0 нг/л, на 3-й ? 22,0 нг/л; на 7-й ? 17,0 нг/л; НСЕ в лікворі на 1-3-й добі ? 42,0 нг/л; на 5-7-й ? 34,0 нг/л; НСЕ (кров/ліквор) на 1-3-й ? 0,40 ум. од.; на 5-7-й ? 0,53 ум. од. У новонароджених з РДС у поєднанні з перинатальним гіпоксичним ураженням ЦНС виявляють при НСЕ у сироватці крові на 1-й добі ?40,0 нг/л, на 3-й ?53,0 нг/л, на 5-й ?40,0 нг/л, на 7-й ?31,0 нг/л; НСЕ в лікворі на 1-3-й добі ?110,0 нг/л, на 5-7-й ?68,0 нг/л; НСЕ (кров/ліквор) на 1-3-й добі ?0,34 ум.од., на 5-7-й ?0,44 ум. од.

Основний зміст роботи

Наведені теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі - вдосконалення диференціальної діагностики різних варіантів тяжкого респіраторного дистресу (РД) у недоношених новонароджених на підставі комплексного дослідження патогенетичних складових патологічного процесу, виявлення діагностично значущих рівнів нейронспецифічної енолази (НСЕ) в крові та лікворі, що дозволяє оцінити характер проникності гематоенцефалічного барєра в ранньому неонатальному періоді.

1. Відсутність достовірних клініко-інструментальних і рентгенологічних критеріїв, що дозволяють провести ранню диференціальну діагностику у недоношених новонароджених з РДС без сумісної патології, РДС у поєднанні з гіпоксичним ураженням ЦНС, РДС дорослого типу внаслідок пологового ураження хребта, робить доцільним використання в якості інформативних діагностичних показників в перші години та доби життя рівнів НСЕ у сироватці крові і/чи лікворі, а також коефіцієнта співвідношення концентрації НСЕ кров/ліквор.

2. У недоношених новонароджених з неускладненим перебігом неонатальної адаптації вміст НСЕ складає в пуповинній крові (9,8±1,06) нг/мл, на 1-й добі (10,20±1,06) нг/мл, на 3-й - (14,13±1,09) нг/мл, на 5-й - (11,70± 0,98) нг/мл, на 7-й - (7,90±0,85) нг/мл.

3. Особливостями вмісту НСЕ в крові у недоношених новонароджених з наявністю чи без перинатального ураження ЦНС в ранньому неонатальному періоді є високі їх рівні, що не залежать від ступеня недоношеності.

4. У недоношених новонароджених з тяжким РДС без супутньої патології виявляють при НСЕ в сироватці крові на 1-й добі ? 22,0 нг/л, на 3-й ? 22,0 нг/л; на 7-й ? 17,0 нг/л; НСЕ в лікворі на 1-3-й добі ? 42,0 нг/л; на 5-7-й ? 34,0 нг/л; НСЕ (кров/ліквор) на 1-3-й ? 0,40 ум. од.; на 5-7-й ? 0,53 ум. од.

5. У новонароджених з РДС у поєднанні з перинатальним гіпоксичним ураженням ЦНС виявляють при НСЕ у сироватці крові на 1-й добі ?40,0 нг/л, на 3-й ?53,0 нг/л, на 5-й ?40,0 нг/л, на 7-й ?31,0 нг/л; НСЕ в лікворі на 1-3-й добі ?110,0 нг/л, на 5-7-й ?68,0 нг/л; НСЕ (кров/ліквор) на 1-3-й добі ?0,34 ум.од., на 5-7-й ?0,44 ум. од.

6. Концентрація НСЕ в крові у недоношених новонароджених з РДС дорослого типу внаслідок пологового ураження хребта в сироватці крові на 1-й добі ?41,0 нг/л, на 3-й ?54,0 нг/л, на 5-й ?41,0 нг/л, на 7-й ?32,0 нг/л; НСЕ в лікворі на 1-3-й добі ?111,0 нг/л, на 5-7-й ?67,0 нг/л; НСЕ (кров/ліквор) на 1-3-й добі ?0,33 ум. од., на 5-7-й ?0,45 ум. од.

7. Характер динаміки змін концентрації НСЕ в крові, лікворі та їх співвідношення є високо інформативними показниками функції гематоенцефалічного барєра, що відображають патогенетичні ланцюги розвитку РДС і вплив супутньої патології у вигляді перинатального ураження ЦНС у недоношених новонароджених протягом перших діб життя.

8. Алгоритм диференціальної діагностики різних варіантів тяжкого РД у недоношених новонароджених повинен включати клініко-морфологічні патерни та біохімічні (рівні НСЕ) маркери порушення проникності гематоенцефалічного барєра, що дозволяє з достовірністю 95 % в перші доби життя новонароджених провести ранню диференціальну діагностику РДС без супутньої неврологічної патології, РДС в поєднанні з перинатальним гіпоксичним ураженням ЦНС та РДС дорослого типу внаслідок пологового ураження хребта.

Практичні рекомендації

1. Визначення рівня НСЕ в крові та лікворі у новонароджених з респіраторним дистресом є допоміжним діагностичним критерієм, який відображає ступінь порушень проникності гематоенцефалічного барєра.

2. Для своєчасної диференціальної діагностики РДС без супутньої патології, РДС в поєднанні з гіпоксичним ураженням ЦНС та РДС дорослого типу внаслідок пологового ураження хребта в комплекс обстеження недоношених новонароджених слід включати визначення НСЕ в сиворотці крові і/чи лікворі при нарожденні, у динаміці раннього неонатального періоду та обчислювати коефіцієнт співвідношення НСЕ кров/ліквор (патент на винахід 5225 від 15.02.2006 “Спосіб диференціальної діагностики респіраторного дистресу у новонароджених”.

3. Для проведення ранньої діагностики РДС з наявністю чи без перинатального ураження ЦНС доцільно використовувати розроблений алгоритм, що містить клінічні, рентгенологічні, нейросонографічні та біохімічні патерни середнього і високого ступеня інформативності ознаки. Відповідно до діагностичного алгоритму спочатку диференціюють РДС без супутньої патології та РДС дорослого типу внаслідок пологового ураження хребта, потім РДС в поєднанні з перинатальним гіпоксичним ураженням ЦНС з РДС дорослого типу внаслідок пологового ураження хребта.

1. К вопросу дифференциальной диагностики различных вариантов респираторного дистресса у недоношенных новорожденных // Експериментальна і клінічна медицина. 2006. № 2. С. 116-119.

2. Зміни в легенях та нейроендокринна активність при пологовій родовій травмі у новонароджених // Матеріали НПК “Сучасні досягнення в дихальній підтримці новонароджених і споріднені проблеми неонатології”. Львів, 2003. С. 63-66. (співавт. Клименко Т.М.). Здобувачем проведена обробка літературних даних у відповідності з проблемою, підготовлена стаття до друку.

3. Результати замісної терапії натуральним сурфактантом у новонароджених // Матеріали НПК “Актуальні проблеми організації медичної допомоги новонародженим”. К., 2003. С. 82-83. (співавт. Клименко Т.М.). Здобувачем виконано добір хворих недоношених новонароджених з респіраторним дистресом, їх клінічне дослідження. Здійснені статистична обробка матеріалу, узагальнення отриманих результатів.

4. Клинико-иммунологические детерминанты остеопений у недоношенных новорожденных с респираторными нарушениями // Современная педиатрия. 2004. № 3(4). С. 31-33. (співавт. Клименко Т.М.). Здобувачем особисто проведено клінічне спостереження за недоношеними новонародженими, вивчені особливості фосфоро-кальцієвого обміну та імунобіологічної реактивності, здійснена статистична обробка отриманих результатів з їх узагальненням.

5. Диагностическое значение нейронспецифической энолазы у недоношенных новорожденных с тяжелыми дыхательными нарушениями в первые сутки жизни // Проблемы, достижения и перспективы развития медикобиологических наук и практического здравоохранения. Сімферополь, 2005. Т. 141. Ч. ІІ. С. 64-67. (співавт. Клименко Т.М.). Здобувач провела добір хворих, вивчила клінічний матеріал, дослідила НСЕ методом ІФА. Здійснила статистичну обробку матеріалу та узагальнення результатів. Підготувала статтю до друку.

6. Результаты заместительной терапии сурфактантом “Сукрим” у новорожденных в условиях перинатального Центра // Материалы НП школы-семинара “Сучасні принципи інтенсивної терапії та виходжування новонароджених”. Судак, 2005. С. 53-56. (співавт. Клименко Т.М.). Здобувачем проведений добір хворих недоношених новонароджених із респіраторним дистресом, їх клінічне дослідження. Здійснена інтерпретація отриманих результатів.

7. Пат. на винахід 5225. Україна. Спосіб диференціальної діагностики респіраторного дистресу у новонароджених (співавт. Клименко Т.М.). Заявл. 10.10.2005. Опубл. 15.03. 2006. Бюл. № 3.