Аналіз еволюції оцінювання і представлення національного інтересу США в "Стратегіях національної безпеки" від 1993-2006 років. Систематизація всього комплексу міжнародно-політичних складових стратегій зовнішньої політики адміністрації Дж. Буша-молодшого.
Аннотация к работе
Мова йде про ознаки нестабільності або навіть хаотичності характерних для сучасної світ-системи процесів, де спроби Сполучених Штатів продовжити проголошену від початку 1990-х рр. зовнішньополітичну стратегію на однополюсне керівництво світом поєднуються з підкресленою орієнтацією російського та китайського керівництва на формування багатополюсної системи міжнародних відносин за одночасного прагнення послабити і навіть повністю знищити домінування у світових справах трансатлантичної спільноти; безумовними намірами Російської Федерації відновити повний контроль на пострадянських просторах; послабленням авторитету США на міжнародній арені в умовах економічної рецесії, що розпочалася 2007 року кризою на американському іпотечному ринку; фактично повною втратою ефективності потенціалу ООН у прийнятті і реалізації рішень багатостороннього характеру; накопиченням проблемності у міжнародно-політичній ідентичності Євросоюзу; появою глобальних претензій з боку низки великих країн АТР, Латинської Америки та Близького Сходу; обмеженим впливом позбавлених національності неурядових організацій на розробку критичних для світу рішень. Період фактичної втрати керованості у міжнародній системі припадає на 2006-2007 роки, хоча початок цьому (через накопичення потенціалу протидії одновимірному американському глобалізмові) було закладено в останню декаду 20-го століття і, нарешті, трагічними подіями 11 вересня 2001 року, що, визначивши по тому відверту суперечливість в методах реалізації зовнішньополітичного курсу США (насамперед, у сфері боротьби з міжнародним тероризмом), виявили не тільки заперечення так званої однополярної системи міжнародних відносин із вирішальною роллю у розробці, прийнятті і затвердженні глобальних рішень єдиної наддержави, а й тенденції до хаотичного стану існуючої світ-системи із відповідним характером міжнародних відносин. Тому наукові розробки такої або близької тематики позначені двома крайностями: (а) повним запереченням суті американських стратегій національної безпеки, цілей, критеріїв, форм, засобів і механізмів їхньої реалізації з наголосом на застосуванні збройної сили; (б) обґрунтуванням неможливості інших планів і дій США за умов наростаючих загроз поширення міжнародного тероризму, можливості заволодіння терористами зброєю масового знищення внаслідок порушення режиму нерозповсюдження, збільшення кількості держав, що входять до так званої осі зла тощо. Виходячи із зазначеного та керуючись міркуваннями розробки рекомендацій зовнішньополітичному відомству України із складного кола питань, повязаних з прогнозом подальшого розвитку міжнародної системи та дво-і багатосторонніх відносин між державами і регіональними інтеграційними угрупованнями, дисертантка прагне до розвязання наступної двоєдиної наукової проблеми: - Виявлення і систематизації причинно-наслідкових звязків між критеріями і цінностями зовнішньої політики США, а також механізмами і формами забезпечення національних інтересів єдиної глобальної держави на міжнародній арені, що подаються у документах зовнішньої політики Сполучених Штатів як засіб запобігання і подолання конфліктності на початку ХХІ століття. Тема дисертаційної роботи, як і окреслені щодо неї завдання відображають змістовну частину планових тем науково-дослідницьких робіт відділу трансатлантичних досліджень Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України: «Геополітичний вимір посттоталітарних трансформацій у контексті євро-американських стратегій суспільного розвитку» (номер державної реєстрації 0105U002591), «Порівняльні виміри глобальних стратегій США, Росії і ЄС у контексті міжнародно-політичних інтересів України» (номер державної реєстрації 0107U011797).З погляду постановки проблеми він включає в себе розгляд джерельно-документальної бази та історіографії теми дослідження, зясування змістовної частини національного інтересу як фундаментальної засади зовнішньополітичної стратегії Сполучених Штатів, аналіз формування моделі міжнародно-політичних інтересів США в умовах, які утворились після розпаду СРСР. Авторське рішення спрямувати дослідницький процес у таких (трьох) головних напрямках, як відображення теоретичного виміру осмислення національного інтересу як фундаментальної спонуки зовнішньополітичної діяльності Сполучених Штатів; визначення тенденцій формування системи національних інтересів на вищому державному рівні країни; аналіз підходів до практичної реалізації деяких з найбільш характерних напрямів зовнішньої політики США відповідно до офіційно оголошених міжнародно-політичних інтересів країни періоду 1990-х - початку 2000-х рр. зумовило добір документальної бази та аналітичних матеріалів. Згідно з авторською класифікацією джерельну базу роботи склали документи та матеріали пяти груп: американські урядові документи переважно постбіполярного періоду, підготовлені в межах президентської влади Сполучених Штатів; документи конгресу США; міжнародні документи, включно з рішеннями ООН, НАТО, матеріалами стосовно системи міжнародної безпеки СНД; двосто