Розгляд політичних подій навколо Кримського ханства за період правління Гаджи Ґірея на тлі його боротьби з Саїдом Агметом та відносин із Великим князівством Литовським, Молдавією, Османською імперією. Аналіз питання сплати данини з руських земель Литви.
Аннотация к работе
Кримське ханство й Північне Причорноморя в період правління Гаджи Ґірея (1442-1466 роки) Гулевич В.П. Анотація Висвітлюються політичні події навколо Кримського ханства за період правління Гаджи Ґірея на тлі його боротьби з Саїдом Агметом ІІ та відносин із Великим князівством Литовським, Молдавією, Османською імперією. Зроблено спробу визначити кордони Кримського ханства та з’ясувати питання сплати данини з руських земель Литви. Ключові слова: Гаджи Ґірей, Казимир Яґайлович, Саїд Агмет ІІ, Кримське ханство, Велике князівство Литовське, Золота Орда, Молдавія, Османська імперія, Кафа, ґенуезці. Натомість неабияку вагу мають ґенуезькі джерела, що переважно висвітлюють події на самому Кримському півострові. кримський ханство ґірей Інспірований правлячою верхівкою Литви переворот у Криму зруйнував усталену впродовж кількох попередніх десятиліть систему. Замість місцевого «імператора Солхату», лояльного до правителя Золотої Орди, на півострові з’явився хан, який розглядав Кримський улус суверенною державою. Схожє, що він мав успіх - ЗО липня 1442 р. в Кафі отримали звістку про перемогу «імператора» Гаджи Ґірея в бою проти «великого хана» Саїда Агмета II. Саме так і сталося в 1455 р., коли господар Петро Арон допоміг Гаджи Ґіреєві та Казимирові добити Саїда Агмета II й захопити в полон його дітей. По-друге, і це головне, для Литви залишалася велика небезпека від вороже налаштованого хана Саїда Агмета II, орда якого у другій половині 1440-х рр. займала територію від приблизно середньої течії Дніпра в районі сучасних Полтавської і Дніпропетровської областей та Північного Приазов’я до Правобережжя Дону.