Проблеми процесу перегляду відносин Війська Запорізького та Гетьманщини з Кримським Ханатом. Денаціоналізація Криму та Гетьманщини в часи російської окупації. Складова Кримського Ханату і кримськотатарського народу в історії України й Східної Європи.
Аннотация к работе
У часи становлення і розвитку історичної науки як і загалом гуманітаристики, українські землі загалом і кримські зокрема перебували під російською окупацією. У той же час вже союз Богдана Хельницького з Іслам Ґіреєм, як і союз Михайла Дорошенка з Мехмед III Ґіреєм чи Пилипа Орлика з Кримським Ханатом демонструють конструктивні політичні відносини двох народів. Однак, якщо на українців була спрямована політика асиміляції, що вилилась в ідеологему “русскаго міра”, “єдиної древньоруської народності” тощо, то найдавніший корінний народ України - кримці зазнали тоталітарного пресингу, спрямованого на повне стирання історичної памяті та етнонаціональну нівеляцію: кримські татари чи не єдиний народ, писемні джерела якого систематично знищувались російськими окупантами. І якщо завданням політиків є чітко визначити повноту культурних і політичних прав кримськотатарського народу, то завданням науковців є розроблення власної візії минувшини, позбавлений штампів, навязаних російськими окупантами, засвоїти позитивний досвід взаємин власне України і Криму та переосмислити трагічні сторінки відносин у минулому. Саме 2014 р. виповнилось рівно 700 років з часу спорудження мечеті хана Узбека, з імям якого повязаний розквіт Золотої Орди, а його мечеть стала палладіумом мусульманської України, як Софія Київська - християнської України.