Кримінологічна характеристика та психологічний портрет злочинця, вивчення співвідношення соціального та біологічного в його особі. Аналіз злочинності в Україні. Класифікація морально-психологічних властивостей людей. Риси віктимної поведінки потерпілого.
Аннотация к работе
Особа злочинця - необхідна та дуже важлива складова частина механізму злочинної поведінки, а обставини, за яких формуються її негативні соціально-психологічні властивості, втілюють та реалізують попередні ланцюги причинних закономірностей та залежностей. Вивчення особи злочинців дозволяє на основі узагальнення причин та характеру індивідуальної злочинної поведінки виходити на загальні криміногенні фактори, пояснювати зміни показників злочинності, які повязані зі змінами в характеристиках осіб, які скоюють злочини. Поняття "особа злочинця" може застосовуватися лише до тих осіб, які визнані винними у скоєнні злочину у відповідності з існуючими в суспільстві нормами права. Сукупність властивостей особи (позитивних і негативних), їх співвідношення дають уявлення про те, хто скоює злочин, допомагає зрозуміти таку поведінку, її причини та мотиви, а значить, і розробити профілактичні заходи впливу. Не можна вживати термін "злочинна особа" як така особа, що "приречена" вчиняти злочини, що може потенційно вчинити злочин, хоча в неї і виражена антисуспільна, антисоціальна поведінка.Злочинність, її види, конкретні фактори злочинної поведінки в будь-якому суспільстві мають соціальний характер і соціальну обумовленість. Вплив біологічних властивостей на поведінку опосередковується соціальними властивостями. Біологічні властивості можуть вплинути на поведінку в якості умови, але не причини. У злочині як в соціальній поведінці виражається усвідомлене соціальне негативне відношення до прав, цінностей, які захищені законом, зневага до встановлених правових заборон, що стає змістом свідомості.Як раніше говорилось, особа злочинця - це сукупність соціальне значущих властивостей, які в поєднанні із зовнішніми умовами і обставинами впливають на злочинну поведінку. Тобто це така сукупність властивостей особи, яка виражається у "деформаціях" системи цінностей, мотивацій, направленостей особи і призводить до скоєння злочинів (обумовлює суспільну небезпечність особи злочинця). Більшість кримінологів дотримуються такої структури кримінологічної характеристики особи злочинця: 1) Соціально-демографічні властивості включають стать, вік, соціальне становище (положення) і рід занять, сімейний стан, проживання в місті чи сільській місцевості, матеріальні та житлові умови. Соціальний стан та рід занять осіб, що вчиняють злочин, дозволяють робити висновки, в яких соціальних групах найбільш поширені ті чи інші злочини. 2) Освітньо-культурна характеристика злочинців свідчить про зворотну залежність антисуспільної поведінки від рівня освіти та інтелектуального розвитку.Кожний злочинець як особистість індивідуальний і характеризується сукупністю властивостей, що мають конкретний, тільки йому притаманний, зміст. Проте це не виключає можливості весь контингент осіб, що вчиняють злочини, поділити на певні групи, які будуть характеризуватися наявністю однієї або кількох ознак, покладених в основу такого поділу. Вивчення особи злочинців дає можливість науково обґрунтованої класифікації злочинців. Наприклад, поділ злочинців за видами злочинів не завжди відповідає особливостям особи злочинців, для яких злочин - хоча й істотна, але не єдина характеризуюча ознака. Разом з тим при такій класифікації особи однієї статі, віку, соціального положення вчиняють злочини, які відрізняються за направленістю, характером і ступенем соціальної небезпечності, що ускладнює визначення оптимальних умов для індивідуального попередження злочинів.Злочин являє собою акт свідомої вольової людської діяльності, яка направлена на задоволення певних потреб. Особливістю психологічного процесу, що веде особу від відчуття потреби до конкретного вчинку, є те, що індивід робить вибір відповідного рішення: задовольнити свої потреби чи утриматись і яким шляхом їх задовольнити. Психологічні особливості особи, які лежать в основі вчинення конкретного злочину, - потреби, інтереси, система ціннісних орієнтацій та мотивацій - самі по собі недостатні для пояснення злочинної поведінки. Вчинення конкретного злочину є результатом взаємодії негативних морально-психологічних властивостей особи, які склались під впливом несприятливих умов формування морального індивіда і зовнішніх обєктивних обставин, що утворюють криміногенну ситуацію. Морально-психологічні властивості людини, які впливають на вчинення нею конкретного злочину, не дані йому від народження і не виникають раптово, лише у звязку із даним вчинком, а складаються протягом усього попереднього життя індивіда, під впливом сукупності умов, у яких це життя проходить.Вчинення особою злочину залежить від двох груп факторів: • спрямовані на антисоціальну поведінку системи ціннісних орієнтацій та мотивацій; • сукупність зовнішніх обставин, що обумовлюють рішучість вчинити злочин. Віктимна поведінка - це поведінка особи-потерпілого, яка провокує (або сприяє) винного на вчинення злочину. У Кримінальному Кодексі України передбачено ряд статей, які встановлюють відповідальність за вчинення злочину в умовах вікт
План
План
Вступ
1. Співвідношення соціального та біологічного в особі злочинця