Жіноча злочинність як кримінологічна та суспільна проблема. Аналіз жіночої злочинності в Україні за даними офіційної статистики. Кримінологічна характеристика особистості жінок, що вчинили злочини, вивчення основних причин вчинення злочинів жінками.
Аннотация к работе
Спеціальність 12.00.08 - кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право1.1 Жіноча злочинність та її вивчення в історії розвитку кримінологічної науки2.2 Особливості злочинів, що вчинили жінки за матеріалами конкретного соціологічного дослідження3.1 Причини та умови жіночої злочинності на сучасному етапі в Україні4.1 Загальносоціальні заходи попередження злочинів, що вчиняють жінкиСеред проблем, що стоять перед українською державою наукою на сучасному етапі складних економічних та політичних перетворень, одне з провідних місць посідає проблема боротьби зі злочинністю та її окремими видами. Можна стверджувати, що жіноча злочинність, як і злочинність неповнолітніх є показником морального здоровя суспільства, його духовності, ставлення до базових загальнолюдських цінностей /1, С. Тому більш цілеспрямована боротьба з жіночою злочинністю, має позитивно відбитися на злочинності неповнолітніх та й на злочинності чоловіків. Актуальність дисертаційного дослідження обумовлюється також: 1) збільшенням питомої ваги жіночої злочинності у загальній злочинності до рівня типового для економічно розвинутих країн; 2) зростанням жіночої злочинності більшими темпами, ніж зростання населення жіночої статі; 3) фемінізацією традиційно чоловічих видів тяжких насильницьких злочинів; 4) вчиненням жінками найжорстокіших «немотивованих і витончених» злочинів; 5) поширенням змішаних злочинних груп, де провідну роль виконує жінка, а також груп, до складу яких входять тільки жінки. Метою дисертації є оцінка стану жіночої злочинності в Україні, характеристика особистості жінок-злочинниць, причин та умов, що обумовили вчинення злочинів, а також питання підвищення ефективності існуючих форм і методів запобігання цим злочинам та розробки нових відповідних рекомендацій по запобіганню жіночої злочинності в сучасних умовах.Але само по собі виявлення фактичної картини злочинності і її розвитку ще не дає відповіді на питання, як запобігти злочинності. На наш погляд, причини злочинності, в тому числі і жіночої, слід шукати у взаємодії соціального середовища і особистості, а, отже, у тих протиріччях , які відбуваються як у соціальному середовищі, тобто у соціальних протиріччях і тих, що відбуваються у особистості, тобто особистісних. Зовні вони виявляються у вигляді взаємної ворожнечі, ненависті, неприязні, підозри, ревнощів, помсти, сварок через матеріальні, житлові або інші сімейно-побутові проблеми; 2) злочинам нерідко передує загострення й ускладнення конфлікту у звязку з однобічним чи взаємним застосуванням фізичної сили для розвязання конфліктних ситуацій; 3) невисокий соціальний статус багатьох жінок-злочинниць; 4) посилення в сучасних умовах психічного навантаження і напруження; 5) алкоголізація мікросередовища та безпосередніх їх учасників - сторін конфліктних ситуацій; 6) зниження соціального та превентивного контролю державних органів, громадськості за тими сферами життя, які сприяють розповсюдженню пияцтва, агресивності, насильства і зла; пасивність населення, формалізм і некомпетентність у роботі правоохоронних органів, особливо у сфері запобігання злочинності. В результаті проведеного нами анкетування 100 засуджених за агресивні некорисливі і загальнокримінальні корисливі злочини жінок ми виявили такі групи негативних чинників, що діяли у сфері сімейного виховання: а) бездоглядність дітей і відсутність контролю за їх поведінкою; б) негативні, аморальні форми поведінки безпосередньо у сімейному середовищі - алкоголізм, пияцтво, сварки, бійки; в) поганий приклад членів сімї, вчинення ними злочинів та інших правопорушень; г) відсутність психологічного та емоціонального контакту між батьками і дітьми. За ступенем криміногенності групи, що впливають на учасників і втягують їх у вчинення правопорушень і злочинів, можна поділити на: 1) передзлочинні - групи з відхиленнями у поведінці асоціального характеру, учасники яких скоюють аморальні вчинки; 2) групи з відхиленнями у поведінці антисуспільного характеру, учасники яких вчинюють адміністративні правопорушення; 3) групи змішаного асоціального і антисуспільного характеру, учасники яких вчиняють і аморальні і адміністративно карані дії; 4) злочинні - групи, учасники яких вчиняють злочини /170, С.Оскільки у генезисі протиправної поведінки чоловіків і жінок нерідко покладені різні фактори соціального, соціально-психологічного характеру, а також з урахуванням того, що одні й ті самі явища соціального життя різною мірою впливають на поведінку чоловіків і жінок, запобігання злочинам, вчиненим жінками, повинно бути орієнтовано не тільки на фактори загального характеру, а й на ті, що є детермінантами протиправної поведінки саме жінок. 24 закріплено: «Рівність прав жінки і чоловіка забезпечується: наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько-політичній та культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній підготовці, у праці та винагороді за неї; спеціальними заходами щодо охорони праці і здоровя жінок, встановленням пенсійних пільг; створенням умов, які дають жінка