Поняття хабарництва та одержання хабара, його значення в процесі становлення правової держави та громадянського суспільства. Об"єктивні та суб"єктивні ознаки, кваліфікуючі ознаки даного кримінального злочину. Одержання хабара та суміжні злочини.
Аннотация к работе
Хто є субєктом хабарництва; чи можна говорити про існування хабарництва в комерційних чи інших організаціях; чи є хабарництвом одержання особами - субєктами корупційних правопорушень - нематеріальних благ, послуг чи пільг; чи охоплюється хабарництвом, крім одержання відповідними особами благ, послуг чи пільг, й надання їх вищезазначеним особам; чи виражається корупція в порушенні етики поведінки її субєктів, чи тільки у корупційних правопорушеннях або, іншими словами, чи можна вести мову про моральну (етичну) корупцію, яку становлять дії хоч і не заборонені нормативно-правовими актами, але які осуджуються суспільством? Кримінальна конвенція про боротьбу з корупцією, ратифікована Верховною Радою України 18 жовтня 2006 р., до заходів, які необхідно вжити на національному рівні (по суті появи корупції) відносить: давання та одержання хабара національними державними посадовими особами; хабарництво членів національних представницьких органів; хабарництво іноземних державних посадових осіб; хабарництво членів іноземних представницьких органів; давання та одержання хабара у приватному секторі; хабарництво посадових осіб міжнародних організацій; хабарництво членів міжнародних парламентських асамблей; хабарництво суддів і посадових осіб міжнародних судів; зловживання впливом; відмивання доходів, отриманих від злочинів, повязаних із корупцією; злочини, що повязані із операціями з рахунками. У Конвенції Організації Обєднаних Націй проти корупції, яка теж ратифікована Верховною Радою України 18 жовтня 2006 р., в главі III йде мова про підкуп національних державних посадових осіб; підкуп іноземних державних посадових осіб і посадових осіб міжурядових організацій; розкрадання, неправомірне привласнення або інше нецільове використання майна державною посадовою особою; зловживання впливом; зловживання службовим становищем; незаконне збагачення; підкуп у приватному секторі; розкрадання майна в приватному секторі; відмивання доходів, здобутих злочинним шляхом; приховування (мається на увазі приховання або безперервне утримання майна особою, якщо їй відомо, що таке майно здобуте у результаті будь-якого із злочинів, що визначений цією Конвенцією); перешкоджання здійсненню правосуддя [10, с. 368 Кримінального кодексу України (далі КК) одержання хабара полягає в одержанні службовою особою в будь-якому вигляді хабара за виконання чи невиконання в інтересах того, хто дає хабар, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища. 25 Закону України «Про державну службу» віднесені до третьої, четвертої, пятої та шостої категорій, а також судді, прокурори і слідчі, керівники, заступники керівників органів державної влади та управління, органів місцевого самоврядування, їхніх структурних підрозділів та одиниць); 3) за попередньою змовою групою осіб, тобто якщо злочин спільно вчинили декілька службових осіб (дві чи більше), які заздалегідь, тобто до його початку, про це домовилися (як до, так і після надходження пропозиції про давання хабара, але до його одержання); 4) повторно (у статтях 368 і 369 повторним визнається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених цими статтями); 5) у поєднанні з вимаганням хабара (вимагання службовою особою хабара із погрозою вчинення або невчинення з використанням влади чи службового становища дій, які можуть заподіяти шкоду правам чи законним інтересам того, хто дає хабара, або умисне створення службовою особою умов, за яких особа вимушена дати хабара з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів) [11, с.Так, предмет одержання хабара (предмет хабарництва) потребує законодавчого визначення, оскільки проблема предмета хабара викликає певні труднощі на практиці та дискусії в юридичній літературі у звязку з не чітким формулюванням і надзвичайно розпливчастою його характеристикою. Потребує перегляду та змін з подальшим законодавчим закріпленням підхід, що нині існує, до визначення розмірів хабара, оскільки одиниці виміру, які покладено в основу їх визначення, установлюються без урахування потреб сьогодення і завдань кримінального закону. Окрім того, необхідно уважно вивчити досвід держав Західної Європи у сфері боротьби з корупцією з метою його можливого запозичення, зокрема у тій частині, яка стосується наближення національного законодавства до міжнародних правових актів у сфері боротьби з корупцією та хабарництвом, а саме: Конвенції про корупцію у контексті кримінального права (ETS 173, 27 січ.
Вывод
Розуміння правової природи хабарництва потребує вирішення низки кваліфікаційних питань. Так, предмет одержання хабара (предмет хабарництва) потребує законодавчого визначення, оскільки проблема предмета хабара викликає певні труднощі на практиці та дискусії в юридичній літературі у звязку з не чітким формулюванням і надзвичайно розпливчастою його характеристикою. Тому необхідно визначити матеріальний, але не обовязково речовий характер предмета хабара, отримання якого приносить службовій особі певну майнову вигоду.
Потребує перегляду та змін з подальшим законодавчим закріпленням підхід, що нині існує, до визначення розмірів хабара, оскільки одиниці виміру, які покладено в основу їх визначення, установлюються без урахування потреб сьогодення і завдань кримінального закону. Визначення великого та особливо великого розмірів хабара має здійснюватися на підставі спеціальної законодавчо встановленої одиниці виміру.
На нашу думку, вдосконалення кримінально-правових норм, які передбачають відповідальність за хабарництво, сприятиме підвищенню ефективності протидії хабарництву.
Окрім того, необхідно уважно вивчити досвід держав Західної Європи у сфері боротьби з корупцією з метою його можливого запозичення, зокрема у тій частині, яка стосується наближення національного законодавства до міжнародних правових актів у сфері боротьби з корупцією та хабарництвом, а саме: Конвенції про корупцію у контексті кримінального права (ETS 173, 27 січ. 1999 р.) [3], Декларації ООН про боротьбу з корупцією і хабарництвом у міжнародних комерційних операціях (16 груд. 1996 р.) [4], Конвенції ООН проти корупції (31 жовт. 2003 р.), з урахуванням Програми дій проти корупції (1996 р.), Конвенції про цивільно-правову відповідальність за корупцію (1999 р.), Додаткового протоколу до Конвенції про корупцію у контексті кримінального права (2000 р.).
Список литературы
1. Про судову практику в справах про хабарництво: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р. - №3 // Постанови Пленуму Верховного Суду. - К.: Скіф, 2006.
2. Про боротьбу з корупцією: Закон України від 05 жовтня 1995 р. За станом на 20 жовтня 2002 р. / Верховна Рада України. - Офіц. вид. - К.: Парлам. вид-во, 2002. - 12 с.
3. Брайнін Я.М. Основні питання загального вчення про склад злочину: [текст] - К.: Вид-во Київ, ун-ту, 2010 - 188 с.
4. Вереша Р.В. Кримінальне право України. Загальна частина. Навч. посіб.: [текст] - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 960 с.
5. Кривуля О.М. Чи можуть бути суспільні відносини обєктом злочину? / Кривуля О.М., Куц В.М. [текст] // Вісн. ун-ту внутр. справ. - 1997. - №2. - С. 70-75.
6. Кримінальне право України: Загальна частина: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. освіти / За ред. проф. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація.: [текст] - Київ-Харків: Юрінком Інтер - Право, 2002. - 416 с.
7. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник. - Вид. 4-те, переробл. та допов. / За ред. М.І. Мельника, В.А. Клименка.: [текст] - К.: Атіка, 2008. - 376 с.
9. Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар / Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, С.Б. Гавриш та ін.; За заг. ред. В.В. Сташиса. В.Я. Тація.: [текст] - Х.: ТОВ «Одіссей», 2006. - 1184 с.
10. Матишевський П.С. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник.: [текст] - К.: А.С.К., 2011. - 352 с.
11. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / За ред. С.С. Яценка.: [текст] - К.: А.С.К., 2009. - 914 с.
12. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. 3-тє вид., переробл. та доповн. / За ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка.: [текст] - К.: Атіка, 2005. - 1064 с.
13. Савченко А.В. Сучасне кримінальне право України: Курс лекцій / А.В. Савченко, В.В. Кузнєцов, О.Ф. Штанько.: [текст] - К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2008. - 640 с.
14. Селецький С.І. Кримінальне право України. Навчальний посібник.: [текст] - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 496 с.
15. Строган А. Склад злочину та його значення як підстави кримінальної відповідальності: [текст] // Юридична Україна. - 2007. - №7. - С. 100-105.
16. Судово-практичний коментар до Кримінального кодексу України. Упорядник і автор передмови М.І. Хавронюк.: [текст] - К.: Юрисконсульт. - 2010. - 550 с.
17. Уголовный кодекс Украины: Комментарий / Отв. ред. Ю. Кармазин, Е. Стрельцов: [текст] - Х.: Одиссей, 2009. - 935 с.
18. Фефелов П.А. Общественная опасность преступного деяния // Советское государство и право: [текст] - 1977. - №5. - С. 135-138.
19. Хавронюк М.І. Кримінальне законодавство України та інших держав континентальної Європи: порівняльний аналіз, проблеми гармонізації. Монографія. - К.: Юрисконсульт, 2009. - 1048 с.
20. Хавронюк М.І. Науково-практичний коментар до Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» / М.І. Хавронюк. - К.: Атіка, 2011. - 424 с.
21. Цитряк В.Я. Корупція та хабарництво: проблеи визначення та співвідношення понять / В.Я. Цитряк // Актуальні проблеми держави і права: збірник наукових праць / гол. ред.: С.В. Ківалов; Одеська нац. юрид. акад. - Одеса: Юрид. літ., 1997. - Вип.47: - 2009. - С. 96-102.