Дослідження проблем ресоціалізації осіб, звільнених з місць позбавлення волі. Кримінально-правова і кримінологічна характеристика цього процесу. Структурно-функціональні особливості соціальної адаптації осіб, що звільнилися з місць позбавлення волі.
Аннотация к работе
Саме ресоціалізація особи, звільненої з місць позбавлення волі, покликана забезпечити відновлення і розвиток її соціально корисних звязків і відносин з суспільством, розвиток цілісної особистості, здатної до обєктивного ставлення як до оточуючого світу, так і до самої себе, світоглядного вибору, орієнтованого на загальнолюдські й національні цінності. Програма ресоціалізації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, будується не стільки на викоріненні негативних рис характеру вчорашнього засудженого (перевихованні), скільки на формуванні у ньому позитивного (саморозвитку та самоудосконаленні). Проблема ресоціалізації особистості звільнених з місць позбавлення волі знайшла відображення у низці досліджень. Кримінально-правові аспекти ресоціалізації звільнених з місць позбавлення волі, які включають, насамперед, питання сутності рецидиву та його ознаки, так чи інакше присутні у дослідженнях М.Гродзинського, М.М.Гернета, О.М.Жижиленка, Т.М.Кафарова, В.М.Кудрявцева, Ю.В.Солопанова, О.М.Яковлєва та ін. Розкриття сутності процесу ресоціалізації звільнених з місць позбавлення волі, здійснюється з урахуванням проблеми психологічного відчуження особистості та його кримінологічної оцінки.Перший розділ “Рецидивна злочинність серед осіб, звільнених з місць позбавлення волі” складається з двох підрозділів. У першому підрозділі “Кримінологічна характеристика рецидивної злочинності серед осіб, які звільнені з місць позбавлення волі” досліджується взаємозалежність рівня рецидиву злочинності від ефективності ресоціалізації. На основі аналізу наукових джерел підтверджено, що ресоціалізація осіб, звільнених з місць позбавлення волі, є складним процесом відновлення, збереження і розвитку соціальне корисних звязків і відносин засудженого у період відбування ним покарання і на першому етапі його життя після звільнення. Застосовуючи покарання, суспільство повинне допомогти особам, звільненій з місць позбавлення волі обрати суспільно корисний напрям життєдіяльності й тим самим попередити повторення злочинних діянь. У другому підрозділі “Особистісно-ситуаційна природа та механізм протиправної поведінки осіб, звільнених з місць позбавлення волі” аналізується зміст і сутність процесу ресоціалізації, його соціально-психологічні закономірності.Розкрито поняття процесу ресоціалізації, доведена його сумісність на кількох етапах, починаючи з відбування покарання в місцях позбавлення волі і продовжуючи після звільнення, показана роль ресоціалізації у боротьбі з рецидивною злочинністю, наголошено на проблемних аспектах даного процесу і визначені підходи до підвищення його ефективності. За допомогою експериментальних досліджень сформована концептуальна система поглядів щодо кримінологічного попередження правопорушень, які мають місце серед різних категорій осіб, звільнених з місць позбавлення волі.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вывод
На основі узагальнення результатів дослідження зроблено наступні висновки: 1. Розкрито поняття процесу ресоціалізації, доведена його сумісність на кількох етапах, починаючи з відбування покарання в місцях позбавлення волі і продовжуючи після звільнення, показана роль ресоціалізації у боротьбі з рецидивною злочинністю, наголошено на проблемних аспектах даного процесу і визначені підходи до підвищення його ефективності.
2. За допомогою експериментальних досліджень сформована концептуальна система поглядів щодо кримінологічного попередження правопорушень, які мають місце серед різних категорій осіб, звільнених з місць позбавлення волі.
3. Розроблена діюча модель конкретних центрів з ресоціалізації і адаптації осіб, які відбули покарання, їх правового та матеріального забезпечення.
4. На основі аналізу чинного законодавства і практики його застосування внесено конкретні пропозиції щодо вдосконалення Законів України “Про зайнятість населення”, “Про місцеве самоврядування в Україні”, “Про місцеві державні адміністрації”, проекту Закону “Про загальну структуру, чисельність та функції кримінально-виконавчої системи України”, а також окремих відомчих нормативних актів.
5. Робиться висновок, що дана проблема потребує подальшого вивчення, зокрема, методів ресоціалізаційної роботи зі звільненими, особливостей ресоціалізації неповнолітніх, співпраці правоохоронних та соціальних служб з урахуванням специфіки різних регіонів України.
Список литературы
Наливайко В. С. Використання можливостей релігійних обєднань у попередженні рецидивної злочинності /Вісник ЛІВС МВС України. -1998. - №2.- С. 206-210/.
Колб О.Г., Ліненко М.О., Наливайко В.С. Профілактика праворушень серед неповнолітніх у слідчих ізоляторах. /Навчальний посібник. Луцьк. - 1998. - 6,25 д. а./.
Наливайко В. С. Проблеми ресоціалізації особистості злочинця. /Науковий вісник ВДУ - 1998. - № 9 - С 115-117/.
Наливайко B.C. Ресоціалізація злочинців за кордоном та її особливості. /Проблеми пенітенціарної теорії і практики. Бюлетень КІВС. - 1999. - № 4 - С. 65-67/.
Наливайко B.C. Досвід ресоціалізації злочинців за кордоном і її принципи. /Науковий вісник НАВСУ. - 1999. - № 2 - С 135-138