Соціальні передумови становлення та застосування амністії як інституту права в Західній Європі. Соціально-правова природа та регулювання амністії за чинним законодавством України. Концептуальні засади дослідження законодавчого регулювання амністії.
Аннотация к работе
Сучасні тенденції кримінально-правового впливу на злочинність характеризуються наявністю та застосуванням широкого спектра заходів некарального характеру, особливе місце серед яких, з огляду на виключну правову природу та значну масовість, посідає амністія. Так, дія нормативно-правових актів про амністію 2001, 2003 та 2005 рр. поширювалась майже на 167 тис. осіб, що свідчить про досить вагому частку, яку займають амністування в структурі заходів державно-правового реагування на злочинність. В період з 1992 по 2001 р. за даними Державного департаменту України з питань виконання покарань з місць позбавлення волі на підставі актів амністії було звільнено 146872 особи, зокрема, у 1996 р. за трьома амністіями - 7987 осіб, у 1997 р. Але в історії розвитку наук криміналістичного циклу до цього часу не відмічалося спроби комплексного дослідження амністії з позицій кримінології, що, відповідно, не дозволяло виявити та проаналізувати соціальну та кримінологічну обумовленість правового регулювання та застосування амністії, взаємозвязок та взаємовплив між амністією і злочинністю, розробити кримінологічно-обґрунтовані пропозиції з удосконалення інституту амністії, підвищення ефективності застосування амністії як одного із заходів кримінально-правового впливу на злочинність. Застосування діалектичного методу, у поєднанні з загально-логічними методами аналізу та синтезу, надало можливість виявити сутність, зміст, властивості інституту амністії, взаємообумовленість та звязок амністії та злочинності, виявити недоліки у правовому регулюванні і застосуванні амністії та сформулювати пропозиції щодо вдосконалення законодавства України про амністію.Перший розділ „Соціально-кримінологічна обумовленість та генезис правового регулювання інституту амністії: порівняльний аналіз” складається з трьох підрозділів і присвячений дослідженню виникнення, становлення та розвитку інституту амністії в Україні та за кордоном з позицій порівняльного аналізу. „Формування інституту амністії у вітчизняному праві” зазначено, що в ході історичного розвитку право колективного помилування (амністія) сформувалося на політичному та релігійному підґрунті. Як криміногенні фактори було розцінено: 1) невіддиференційованість указу про амністію, в результаті чого свободу отримали особи, які характеризувалися підвищеною суспільною небезпекою, а це, у свою чергу, спричинило суттєве підвищення рівня злочинності; 2) непередбаченість в указі заходів з ресоціалізації амністованих. Радянська традиція амністії певною мірою сформувала основні засади правового регулювання амністії в Україні, яка зберегла всі свої основні ознаки як інституту права, фактично не піддалася зміні, що є свідченням поступовості генезису правового регулювання амністії, стійкості сформованої традиції та наявності широкого спектра аналогічних проблем, при вирішені яких і застосовується амністія в Україні. Другий розділ „Амністія в системі кримінальної юстиції України” складається із двох підрозділів, в яких розкривається сутність обраного методологічного підходу до встановлення кримінологічних основ амністії, досліджуються засоби здійснення завдання КК України та інші концепти у визначенні заходів кримінально-правового впливу на злочинність, встановлюються місце, роль, провідні функції амністії.У дослідженні наведені теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що полягає у встановленні з позицій сучасної кримінології соціально-кримінологічної обумовленості правового регулювання та застосування амністії, підстав, місця, ролі та основних функцій амністії, взаємозвязку та взаємовпливу між амністією і злочинністю; розробці кримінологічно-обґрунтованих пропозицій з удосконалення інституту амністії, підвищення ефективності застосування амністії як одного із заходів кримінально-правового впливу на злочинність. Зясування генезису амністії в України та за кордоном дозволило виявити системні звязки між амністією та іншими соціальної явищами. Підстави ж амністії як виду звільнення від покарання та його відбування слід обовязково повязувати з можливістю досягнення цілей покарання. Розвантажувальна функція амністії як одного із заходів кримінально-правового впливу на злочинність характеризується комплексом негативних та позитивних факторів: з одного боку - це гуманність по відношенню до злочинців, яка реалізується в основному в межах підстав звільнення від кримінальної відповідальності, покарання та його відбування, з іншого - це певний криміногенний вплив на суспільство. Неможливість найближчим часом нейтралізації комплексу криміногенних факторів, які, зокрема, обумовлюють негативні характеристики злочинності проти власності, злочинності, повязаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інших злочинів проти здоровя населення, злочинності проти життя та здоровя особи і надалі визначатиме розвантажувальну функцію кримінальної юстиції в цілому та амністії, зокрема, що досить негативно впливатиме на процеси детермінації злочинності, сприятиме її відновл