Крим наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття: міська повсякденність - Автореферат

Показово, що в останнє десятиліття історіософський потенціал історії повсякденності був позитивно оцінений авторитетними українськими та російськими вченими (В. Г. Білова та ін.), які відмовилися від спрощеного економіко-орієнтованого розуміння історії в цілому та історії побуту зокрема на користь психологізації повсякденного життя. Детальна розробка вітчизняної версії «нової історичної науки» та включення повсякденності як міждисциплінарного концепту, що інтегрує проблемні розробки різних предметних царин, у сферу інтенсивної дослідної діяльності сприяє не тільки популяризації історичної науки, але й має безсумнівне світоглядне (гносеологічне) та практичне (у тому числі, політичне) значення. міський повсякденність крим життя Предметом дослідження є міська повсякденність Криму, причому під міською повсякденністю розуміється взаємодія між предметно-просторовим оточенням і міським населенням, спрямована на задоволення матеріальних і духовних людських потреб. Теоретико-методологічна основа дослідження базується на принципах обєктивності, історизму, системності.У вступі обґрунтовуються актуальність проблеми, теоретична і практична значущість роботи; розкривається її звязок із науковими програмами і темами; визначаються обєкт, предмет; формулюються мета дослідження й конкретні завдання; окреслюються хронологічні та територіальні межі; розкривається наукова новизна роботи, дається визначення терміну «міська повсякденність». У першому підрозділі розкривається стан наукової розробки теми, дається огляд джерел, що були використані при підготовці дисертації. Іконнікова, який висунув гіпотезу про історико-часову приналежність міста. До другої групи джерел віднесені документи внутрішнього діловодства міського й регіонального значення, які перебувають на збереженні в Державному архіві в Автономній республіці Крим: постанови, доповіді й звіти Таврійського губернського правління, Сімферопольської, Євпаторійської та Ялтинської міських дум і управ, що містяться у фондах Таврійського губернського правління (ф. У першому підрозділі «Міста Криму в уявленнях городян півострова» розглядається таке важливе джерело інформації, що прилучає дослідника до емоційно-образної дійсності міста, як уявлення городян про самих себе та місце свого проживання.При написанні дисертації були проаналізовані та зіставлені основні визначення поняття «міська повсякденність» та запропонована власна концептуальна модель вивчення історії повсякденного життя. Умови життя різних верств міського населення у зазначений період суттєво різнилися за багатьма показниками, однак до початку ХХ століття формальна станова стратифікація стала більш рухливою, зберігшись у таких традиційно консервативних сферах повсякденного життя, як, наприклад, галузь шлюбно-родинних відносин. «Рухлива» стратифікація та інтенсифікація транскультурної взаємодії (наслідок збільшення швидкості обміну інформацією) унеможливили використання концепції соціальної та етнічної диференціації у підготовці цього дослідження та змусили віддати перевагу історіософському конструкту ширшого методологічного охоплення. Використання методологічно обґрунтованого концепту міської повсякденності, розробленого на основі комбінації декількох дослідницьких підходів (а саме, урбанологічної складової історії повсякденності, окремих тез синергетичної концепції й теоретичних посилань концепції еволюції мегаринку), дозволило виявити провідні тенденції еволюційних змін у структурі субєктних і обєктних аспектів повсякденного життя, сформувати цілісну картину історичного процесу в контексті структур повсякденності, вказати на закономірності протікання суспільних процесів. Розуміння під міською повсякденністю процесу взаємодії між міським населенням і предметно-просторовим середовищем, ціль якого полягає в задоволенні різнорівневих людських потреб, значно збагатило дослідницьке поле дисертаційної роботи, дозволило піддати історичному аналізу питання, що традиційно відносилися до суміжних галузей знань, принципово змінити широту аналітичного охоплення фактичного матеріалу.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У висновках узагальнено результати дослідження.

1. При написанні дисертації були проаналізовані та зіставлені основні визначення поняття «міська повсякденність» та запропонована власна концептуальна модель вивчення історії повсякденного життя.

Умови життя різних верств міського населення у зазначений період суттєво різнилися за багатьма показниками, однак до початку ХХ століття формальна станова стратифікація стала більш рухливою, зберігшись у таких традиційно консервативних сферах повсякденного життя, як, наприклад, галузь шлюбно-родинних відносин. Мало місце зближення станів у правовому відношенні. Це не зрівнювало ступені впливу на міське самоврядування з боку різних станів, але компенсувало нерівнозначність соціального діалогу за рахунок різкого підвищення активності міщан у межах міського простору.

Соціокультурний вигляд міст перебував у фазі свого формування: культурний простір міста породжував специфічні міські традиції, відсуваючи національний фактор на другий план. «Рухлива» стратифікація та інтенсифікація транскультурної взаємодії (наслідок збільшення швидкості обміну інформацією) унеможливили використання концепції соціальної та етнічної диференціації у підготовці цього дослідження та змусили віддати перевагу історіософському конструкту ширшого методологічного охоплення.

Використання методологічно обґрунтованого концепту міської повсякденності, розробленого на основі комбінації декількох дослідницьких підходів (а саме, урбанологічної складової історії повсякденності, окремих тез синергетичної концепції й теоретичних посилань концепції еволюції мегаринку), дозволило виявити провідні тенденції еволюційних змін у структурі субєктних і обєктних аспектів повсякденного життя, сформувати цілісну картину історичного процесу в контексті структур повсякденності, вказати на закономірності протікання суспільних процесів. Розуміння під міською повсякденністю процесу взаємодії між міським населенням і предметно-просторовим середовищем, ціль якого полягає в задоволенні різнорівневих людських потреб, значно збагатило дослідницьке поле дисертаційної роботи, дозволило піддати історичному аналізу питання, що традиційно відносилися до суміжних галузей знань, принципово змінити широту аналітичного охоплення фактичного матеріалу.

2. Дослідження показало, що кінець ХІХ - початок ХХ століття стали часом трансформації системних компонентів повсякденності. У дисертації наголошується, що саме у визначений період модернізаційні зміни в корпусі буденного життя стали найбільш очевидними. Як обєктні, так і субєктні елементи життєвого укладу населення кримських міст зазнали певних зміни структурного, просторового й семіотичного характеру: суттєво збільшилася селитебна площа та зросло навантаження на інфраструктуру міст, інтенсифікувалося виробниче та культурне міське життя. Динаміка в сфері повсякденного життя не була однозначно позитивною й мала своєю природою внутрішні протиріччя процесу взаємодії міського населення й предметно-просторового середовища міста.

3. Зроблено висновки щодо переваг і вад різних способів взаємодії населення та олюдненого простору міст. Специфіка історичного процесу на тому або іншому хронологічному етапі, інноваційні ініціативи, які йшли від влади, централізуючи та уніфікуючи простір повсякденності, й традиції, що їм протистояли, визначали умови протікання повсякденного життя (обєктивні фактори економічної, політичної й соціокультурної суспільної реальності). У той же час способи й форми взаємодії міського населення Кримського півострова й предметно-просторового оточення, актуалізувалися з різним ступенем ефективності в кожній з вузлових точок еволюції кримських міст (соціальні, культурні й ментальні субєктивні побутування), що й визначало повноту вдоволення різнорівневих людських потреб.

4. Визначено перспективи подальшого вивчення предметної області дослідження, які, на думку автора дисертаційної роботи, прямо повязані зі завданнями специфікації та уточнення поняття «міська повсякденність», питанням раціональної адаптації історичною наукою категоріально-понятійного апарату й дослідницьких методів природничих і точних наук й проблемою практичного використання розробленого теоретичного конструкта. У дисертаційному дослідженні можуть бути позначені такі перспективні напрямки, що вимагають подальшої деталізації: 1) наступна детальна розробка методологічної бази дослідження повсякденного життя;

2) включення в дослідницький актив раніше невикористаних вербальних і невербальних джерел (мемуарів, предметів з фондів краєзнавчих і етнографічних музеїв і т.п.), тобто перехід з мезона мікрорівень аналізу фактів, вивчення історичних процесів на рівні окремих особистостей, родин, малих соціально-професійних груп, зіставлення масштабів одиничного й типового в повсякденному житті;

3) удосконалення прийомів інтерпретації джерел за допомогою використання міждисциплінарних концепцій (герменевтики, психоаналізу й т.п.);

4) відстеження наслідків структурних змін у корпусі повсякденного життя кримських міст (кінець ХІХ - початок ХХ століття), що вплинули на уклад міського життя в наступні історичні періоди;

5) розширення дослідницького поля шляхом включення в групу предметних пріоритетів роботи наступних тем: сільська повсякденність, генезис уявлень про міста й населення Кримського півострова й т. п.

Аверина-Луговая Д. Ю. История водоснабжения г. Симферополя / Д. Ю. Аверина-Луговая // Культура народов Причерноморья. ? 2006. ? № 73. ? С. 253?256.

Аверина-Луговая Д. Ю. История и тенденции развития транспортной системы Крымского полуострова в конце ХІХ - начале ХХ века / Д. Ю. Аверина-Луговая // Культура народов Причерноморья. ? 2006. ? № 95. ? С. 7?11.

Аверина-Луговая Д. Ю. Бытовое обслуживание населения городов Крымского полуострова в конце ХІХ - начале ХХ века: услуги бань, прачечных, цирюлен / Д. Ю. Аверина-Луговая // Ученые записки Таврического национального университета. ? 2007. ? Т. 20 (59). ? № 1. ? С. 39?48.

Аверина-Луговая Д. Ю. Архитектурно-эстетический план как элемент архитектоники г. Симферополя (конец ХІХ - начало ХХ века) / Д. Ю. Аверина-Луговая // Культура народов Причерноморья. ? 2009. ? № 155. ? С. 82?84.

Аверіна-Лугова Д. Ю. Харчовий раціон городян Кримського півострова наприкінці ХІХ - на початку ХХ століття (на прикладі м. Сімферополь) / Д. Ю. Аверіна-Лугова // Сумська старовина. ? 2009. ? №№ XXVI?XXVII. ? С. 120?129.