Поняття та сутність кримінально-виконавчої інспекції, характеристика її функцій та повноважень. Виконання покарань та контролю за особами, умовно-достроково звільненими від відбування покарання. Правовий статус персоналу кримінально-виконавчої інспекції.
Аннотация к работе
Зважаючи на гуманізацію сучасної кримінально-правової політики України та зростання частки покарань, які виконує кримінально-виконавча інспекція, її роль як субєкта виконання покарань постійно зростає. Зокрема, на 1 січня 2005 р. офіційно засуджено до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю - 6 143 особи, у виді громадських робіт - 1 103 особи; у виді виправних робіт - 4 220 осіб; у 2006 р. на 1 січня, відповідно - 6 860 осіб; 1 243 особи і 4 740 осіб; у 2007 р. на 1 січня, - 7 120 осіб, 1 477 осіб і 5 110 осіб; на 1 січня 2008 р., - 7 810 осіб, 1 582 особи та 4 507 осіб, і на 1 січня 2009 р., - 8 652 особи, 2 198 осіб і 4 721 особа. А зважаючи на те, що з 1 січня 2009 р. відповідно до законодавства на кримінально-виконавчу інспекцію покладені функції обліку та контролю за особами, умовно-достроково звільненими від відбування покарання, можна очікувати значного зростання зазначених показників і навантаження на кримінально-виконавчу інспекцію та її персонал. Це вимагає від керівництва Державної кримінально-виконавчої служби України (далі - ДКВС України) ужити адекватних заходів щодо збільшення чисельності працівників кримінально-виконавчої інспекції та обумовлює необхідність проведення структурних змін відповідно до вимог міжнародних стандартів, а також удосконалення системи соціальних і правових заходів забезпечення виконання кримінально-виконавчою інспекцією покарань, здійснення обліку й контролю за особами, звільненими від відбування покарань з випробуванням і умовно-достроково. Реформування законодавства України в частині правової регламентації порядку та умов виконання кримінально-виконавчою інспекцією покарань було розпочато 11 липня 2003 р. з прийняттям нового Кримінально-виконавчого кодексу України (далі - КВК України).„Становлення та розвиток кримінально-виконавчої інспекції як субєкта виконання покарань” дисертант аналізує історію становлення та розвитку кримінально-виконавчої інспекції як субєкта виконання покарань і визначає, що стан наукової розробки теми дослідження потребує вивчення. Досліджуючи стан наукової розробки теми дисертації виокремлено два основних напрями наукового пошуку: по-перше, щодо реформування й удосконалення кримінально-виконавчої системи взагалі, та кримінально-виконавчої інспекції як субєкта виконання покарань, як її складової; і, по-друге, з позиції наукового супроводження виконання таких видів покарань як позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських робіт та виправних робіт. „Науково-практичне визначення поняття, завдань та функцій державно-правового інституту кримінально-виконавчої інспекції в системі органів і установ виконання покарань” послідовно досліджується ряд загальних положень, що стосуються поняття, завдань та функцій кримінально-виконавчої інспекції у сфері виконання покарань. Автор у роботі дійшов висновку, що кримінально-виконавча інспекція як субєкт виконання покарань у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських робіт та виправних робіт, по-перше, відноситься до спеціалізованих субєктів, по-друге, зміст її діяльності полягає не тільки в контролі за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, а й за особами, умовно-достроково звільненими від відбування покарання. „Кримінально-виконавча характеристика покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю” дисертант доводить, що основними елементами кримінально-виконавчої характеристики покарань, які виконує кримінально-виконавча інспекція є субєкт виконання покарання, місце відбування покарання засудженою особою, правовий статус засудженого, умови відбування покарання, взаємодія субєктів кримінально-виконавчих відносин щодо виконання покарання, ставлення засудженого до суспільно корисної праці, ступінь виправлення засудженого.У висновках викладено основні результати дослідження, сформульовано пропозиції щодо подальшої розробки на теоретичному рівні положень про кримінально-виконавчу інспекцію як субєкта виконання покарань та вдосконалення практики роботи із засудженими. Узагальнення результатів дослідження дало можливість зробити, крім зазначених вище, такі висновки: - кримінально-виконавча інспекція посідає специфічне місце серед інших органів та установ виконання покарань, оскільки має свої особливості, закономірності розвитку й становлення, а саме: правове забезпечення порядку та умов виконання окремих видів покарань, не повязаних із позбавленням волі, структуру, завдання, функції та повноваження, ефективність кримінально-виконавчої діяльності, що обумовлює нині реформування кримінально-виконавчої системи України, необхідність створення оптимальної моделі кримінально-виконавчої інспекції як субєкта виконання покарань; запропоновано визначення кримінально-виконавчої інспекції як державного органу виконавчої влади, який відповідно до чинного кримінально-виконавчого законодавства та визначених повноважень забезпечу