Дослідження об’єктивних та суб’єктивних ознак службового потурання злочину, його видів, підстав та меж відповідальності. Аналіз обставин, що виключають злочинність неприпинення злочину при його потуранні. Кримінально-правова норма про потурання злочину.
Аннотация к работе
Крім того, потурання злочинам представниками правоохоронних органів в умовах зростання насильницької та корисливої злочинності становить реальну загрозу національній безпеці України. Проблема потурання злочину більшою мірою вивчалась криміналістами при дослідженні інститутів Загальної частини КК - поняття та видів причетності, загальних питань співучасті у злочинах, а також при дослідженні службових злочинів. Разом з тим ряд проблем потурання злочину взагалі не привернули до себе увагу криміналістів, деякі з них недостатньо досліджені або є недослідженими взагалі, а саме: поняття та види потурання злочину; ознаки елементів складу службового потурання; потурання злочину, що вчиняється рідними чи близькими злочинцю особами; обставини, що виключають злочинність бездіяльності службової особи, яка потурає злочину, тощо. МЕТА І ЗАДАЧІ ДОСЛІДЖЕННЯ полягають у визначенні суттєвих ознак потурання злочину та його видів, юридичному аналізі складу службового потурання злочину, формулюванні можливих змін та доповнень до чинного законодавства з приводу встановлення самостійного кримінально-правового припису про службове потурання злочину, а також кола обставин, що виключають злочинність бездіяльності при такому потуранні. Ознаки потурання злочину визначаються на основі визнання потурання як різновиду причетності до злочину, а також різновиду наступного (похідного) злочину.Перший підрозділ «Попередні зауваження» містить аналіз розвитку законодавства щодо встановлення відповідальності за причетність до злочину взагалі та за потурання злочину зокрема. Проаналізовано чинне кримінальне законодавство зарубіжних країн та кримінальний закон України, а також проект КК з приводу регламентації законодавчого закріплення інституту причетності як умисної дії чи бездіяльності, яка посягає на суспільні відносини у сфері запобігання та припинення злочинів і вчиняється спеціальним субєктом, котрому достовірно відомо про вчинюваний чи вчинений злочин, та виражається у заздалегідь не обіцяному приховуванні цього злочину або потуранні йому чи недонесенні про нього Робиться висновок про безпідставне та передчасне визнання вичерпаним в Загальній частині кримінального права інституту причетності. Третій пункт «Потурання як різновид похідного злочину» базується на висновку щодо необхідності розгляду видів причетності до злочину, в тому числі і потурання, як різновидів похідних (наступних) злочинів. Аналіз спеціальних ознак потурання злочину як різновиду причетності та водночас як виду наступного (похідного) злочину, дозволив визначити його як умисну бездіяльність спеціально зобовязаної особи (похідний злочин), яка не припиняє вчинення злочину (попередній злочин) іншою особою (особами). Дослідження ознак потурання на підставі утворюючих його попереднього та похідного злочинів приводить до виділення двох груп критеріїв, покладених в основу поділу потурання злочину на види.